Нові компетентності для сучасних учнів

Вже цього року українські першокласники почнуть отримувати якісно нову освіту. Запущено процес змін, і дуже важливо, щоб він став невідворотним. Як і будь-який прогрес, цей не буде легким, однак результат, на який спрямована реформа, того вартий.

За задумом, 1 вересня українські школярі відчинять двері в абсолютно новий освітній світ – цікавий, захопливий і дружній до них. І, мабуть, немає жодної людини, яка б не хотіла саме такої освіти для своїх дітей.

Діти, які зараз ідуть у перший клас, мають бути озброєні не лише знаннями, а й навичками та компетентностями, – зауважив Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко.

Якщо вже говоримо про компетентнісний підхід до отримання знань, то доцільним буде пригадати, що саме Міністерство освіти і науки вкладає у цей термін:

Підхід до навчання лише за умови компетентнісної орієнтації буде ефективним рушієм реформованої освіти.

Цю основну концепцію НУШ доповнюють: принципи дитиноцентризму та педагогіки партнерства, новий зміст освіти, а також сучасне освітнє середовище – безпечне, доступне та дружнє до дитини. Відповідати сучасним викликам має й зміст освіти, що відіграє особливу роль у реформі.

Дуже складно передбачити, у якому світі житимуть сучасні діти – адже він швидко змінюється. Проте із впевненістю можна сказати, що їм потрібно буде вміти працювати в команді. Тому значну частину навчального часу в НУШ буде присвячено роботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язуватимуть, до прикладу, математичні приклади, а робитимуть проекти і спільно шукатимуть рішення проблем.

Уміння вчитися – це ще одна навичка, яка стане в пригоді кожній людині. Саме тому навчання в НУШ буде побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукатиме відповіді на запитання, осмислюватиме вивчене, а вчитель допомагатиме їй у цьому.

Тому в НУШ діти часто навчатимуться, граючись. Це означає, що вони опановуватимуть той самий навчальний матеріал, але в інший спосіб. Вчителю не потрібно буде більшість часу розповідати класу якусь інформації, стоячи біля дошки. Через гру (моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань) учні зможуть дізнатись набагато більше.

Про важливість впровадження нових інструментів навчання, принципів дитиноцентризму, професійної свободи вчителя і розвитку емоційного інтелекту на панельній дискусії «НУШ: компетентності для життя у ХХІ столітті» розповіла Анеля Тарноруцька учитель початкових класів Черкаської гімназії №9:

Світ змінюється дуже стрімко, розвивається й українське суспільство. До школи приходять діти, які ще не вміють читати та писати, але вже вправно використовують гаджети. Тому методи навчання мають відповідати їхнім вимогам.

Інституційні зміни тривають, і попереду ще багато роботи. Проте, головне відбуватиметься в класах – між учнями та вчителем.

Цьогоріч затверджено новий Державний стандарт початкової освіти, згідно з яким були розроблені типові освітні програми для 1-2 класів НУШ.

Ми забезпечили реалізацію принципу наступності та логічної послідовності. Початкова школа має особливу місію: допомогти дитині оволодіти базові знання та навички. Державний стандарт задав високу планку. Однак, досягнення очікуваних результатів Державного стандарту та Типових освітніх програм залежить не лише від нового освітнього середовища, засобів навчання, що оновлюються, різноманіття форм і змісту освіти. Насамперед, усе залежить від ефективних методик навчання, які допоможуть учням легко засвоїти навчальний зміст, – наголосила Оксана Онопрієнко, завідувач відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПНУ.

Нещодавно також було презентовано наказ МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі».

Для покращення пристосування до реформованого освітнього процесу було запропоновано три модельні навчальні програми для першого циклу початкової освіти, розроблені в електронному конструкторі, що є універсальними та можуть бути застосовані до будь-якого предмету.

Модельні програми є основою для звичного вчителю формату календарно-тематичного планування. Окрім того, ми працюємо над удосконаленням конструктора, аби у ньому можна було створити необхідні документи саме в такому форматі, – зазначив заступник директора Інституту модернізації змісту освіти Роман Шиян.

НУШ – це цікава, практико орієнтована, безпечна і дружня до дитини школа. Тому, щоб досягти саме такого амплуа освітніх закладів, календарний план має бути орієнтований на дітей.

У разі, якщо керівники шкіл вимагатимуть від вчителів формування календарних планів та затверджування їх до знайомства з учнями, то зникне уся «магія» НУШ, побудована на взаємодовірі та тонкому відчутті важливості консенсусу під час комунікації. Реалізація Нової української школи неможлива без агентів змін – умотивованих і творчих учителів, яким забезпечено професійну свободу. Отож, планування має бути гнучким.

Учитель є фасилітатором (активний та об'єктивний учасник процесу навчання – прим. авт.), ментором. Він повинен не тільки привести учня у світ предметів, а й навчити взаємодії учня з суспільством. Але це задача не тільки вчителя, а школи в цілому, яка є відображенням суспільства. Це дуже важливо для сталого розвитку освіти. Ми бачимо, що й батьки залучені до повсякденного життя школи. Це акцент, що також змінює роль вчителя, – відзначив керівник проекту «Фінська підтримка НУШ» Арто Ваахтокарі.

Розуміючи важливість вчителя, як ключового реформатора, у 2018 році відбулось масштабне підвищення кваліфікації педагогічних працівників (що, за словами представників МОН, продовжуватиметься і в наступних роках), які з вересня навчатимуть учнів перших класів за новим Державним стандартом.

Гіпервідповідальність характеризує всіх українських учителів. Тепер до школи адаптуються не тільки першачки, але й вони. Реформування та зміни неможливі без виходу із зони комфорту, – коментує Аліна Ткаченко, методист обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти.

Результати онлайн-курсу з підвищення кваліфікації вчителів 1 класів, що проходив на платформі «EdEra» свідчать про високий рівень свідомості серед педагогів і на це вказують конкретні факти. Ілля Філіпов очільник проекту, зазначив, що курс був обов’язковим для 22-х тисяч педагогів, однак всього було зареєстровано 151 670 учителів. З їх числа 82 350 педагогів отримали сертифікати.

Всі відео було переглянуто на 100 відсотків і загалом було виконано 10 млн завдань. Це свідчить про ініціативність учителів, – зазначив Ілля Філіпов.

Курс тривав протягом 4-х місяців, складався з 6 блоків, містив 97 навчальних відео, 220 завдань, додаткові матеріали й конспекти. І усі ці кроки до осягнення нової філософії освіти зробили наші сумлінні вчителі.

Презентація про онлайн-курс для вчителів початкової школи

Це сповнює надії, що освітяни справді повірили у можливі зміни і вони настануть тоді, коли головні реформатори, себто вчителі, стануть носіями нової культури. А ми допомагатимемо вам наповнюватися ідеями, знаннями та натхненням для нових звершень.

Нагадаємо, нещодавно «Всеосвіта» публікувала матеріал про посібник для вчителів, що роз’яснює найтонші деталі сучасної освітньої концепції.

Посилання на МОН: https://mon.gov.ua