Всеукраїнська конференція «Нова українська школа: старт реформ, участь громад» – про найголовніше!

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки, яка активно обговорюється в освітніх колах. Велика кількість людей працювали над реформою і намагались врахувати найкращі світові практики, щоб українські школярі вже почали отримувати якісно нову освіту. Зрозуміло, що реформа не може запрацювати без будь-якої підтримки. Для цього потрібні зусилля кожного громадянина, який бажає змінити свою країну на краще. Щоб почути думку кожного і знайти ефективні шляхи реалізації реформи в школах, 21 серпня о 10.00 год відбулась Всеукраїнська конференція «Нова українська школа: старт реформ, участь громад». На головну освітню подію зібралось чимало представників органів самоврядування, педагогів, представників ЄС в Україні, Президент України, Прем’єр-міністр України, провідні психологи і експерти з освітніх питань.

Заради якої мети освітяни зібрались на конференції? Про що розповідала і до чого закликала Міністерка освіти і науки Лілія Гриневич? Яким має бути сучасне освітнє середовище? Про це та інше вам розповість наша журналістка, яка потрапила за лаштунки освітньої події.

Відкриття конференції відбулося за участі Президента України – Петра Порошенка, Прем’єр-міністра – Володимира Гройсмана, Міністерки освіти і науки – Лілії Гриневич і голови Представництва ЄС в Україні – Х’юга Мінгареллі. Простора зала була вщент заповнена вчителями, депутатами, високопосадовцями, представниками громадських організацій і органів самоврядування, які чекали на презентацію НУШ і на вітальні виступи істемблішменту. 

Цього року День знань дещо особливий. Україна більше чверті століття чекала нову освітню реформу. Всі казали, що це неможливо, багато протирічь, що політики будуть нездатні знайти компроміс і запропонувати суспільству нові підходи до української освіти. Зараз вперше, і тому зараз я тут, і Прем’єр-міністр, міністри уряду разом з вами, для того, щоб підкреслити важливість початку втілення в життя програми «Нова українська школа», – наголосив Петро Порошенко.

Він також підкреслив той факт, що освіта нашої країни потребує глибоких змін, бо ми живемо у світі, який напрочуд швидко розвивається. Як підлаштуватися під ці зміни? З чого варто починати і якою має бути наша освіта? 

Нам з вами потрібна освіта, яка не лише формує здатність учня грати за вже встановленими правилами, але й вигравати в умовах постійної зміни ситуацій. Ми не тільки даємо учню знання, але й навчаємо його постійно вчитися, прибираємо страх перед навчанням, робимо впевненим у тому, що він здатен освоїти будь-яку дисципліну. Нам з вами потрібна освіта, з якою ми увійдемо на рівних до європейського простору, – зазначив Президент.

На кінець своєї промови Президент повідомив, що уряд виділив 370 млн грн на підвищення кваліфікацій вчителів. Про якісну і доступну освіту наголошував у своїй промові прем’єр-міністр Володимир Гройсман. А також зазначив чіткі пріоритети реформи освіти та її фінансування.

Перше – це доступність до дитячих садочків в школах, в сільських регіонах. Ми визначили, що до 2020 року ми спільно з місцевими владами маємо вирішити проблему черг. Це означає, що кожна дитина має право піти до дитячого садку. Ми на це інвестуємо кошти. За попередні 2 роки ми про інвестували в нові об’єкти, в тому числі освіти, майже 4 млрд додаткових ресурсів, яких раніше дійсно не було і ми не могли їх ніде взяти, – зазначив Володимир Гройсман.

Інклюзивна освіта теж хвилює освітянську спільноту, адже у більшості школах не створено належних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Володимир Гройсман наголосив, що в навчальних закладах потрібно усе модернізувати, враховуючи потреби інклюзії. Про старт реформи НУШ розповіла Міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич.

Головна ідея Нової української школи – компетентнісне навчання. Старту реформи передувала масштабна підготовка, направлена та 3 основні зміни: створення нового освітнього середовища, нового змісту освіти та перепідготовка вчителів. 

Нам потрібно чітко зрозуміти, що ми маємо додати, бо є ті компетентності , які ми зараз впроваджуємо в нашій традиційній українській школі. А додати нам треба такі, як вміння вчитися впродовж життя, громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурну грамотність, економічну і фінансову грамотність, – розповіла Лілія Гриневич.

Лілія Гриневич наголосила, що Закон України «Про освіту» готувався впродовж чотирьох років. За словами очільниці Міністерства освіти, це «синергія зусиль» багатьох людей. Відповідно до стандартів НУШ учні мають перебувати в новому освітньому середовищі. Інвестиції держави в шкільне обладнання склали 2 млрд гривень, з них 1 млрд 162, 6 млн грн для НУШ. Період, коли батьки і вчителі за власний кошт облаштовували школи, минули. Батькам не потрібно купувати нові меблі, дошки і посібники. Відтепер кожна школа зобов’язана відзвітувати про використані кошти на своїх або сайтах управлінь освіти. Попри те, що держава ще в квітні направила на місця 1 млрд грн на Нову українську школу, органи місцевого самоврядування наразі використали лише від 50% до 75% коштів цієї субвенції. Першими з цим завданням впоралася Сумська область. На конференції про це розповіла Лілія Гриневич: 

Сумська область практично одразу розподілила кошти між громадами і закупівлі почалися найраніше, і зараз має незначний відсоток для закупівлі. Часто це пов’язано з тим, що ринок освітнього обладнання і меблів ще не настільки добре розвинутий в Україні, щоб змогти все це вчасно поставити 1 вересня, але вони це зроблять. Тому що кожна копійка є цільовою і вона обов’язково прийде в українські школи чи наприкінці вересня.

Проте батьки хвилюються з приводу того, що до початку навчального року залишилося мало часу, а школи ще досі не підготовлені. Пані Міністерка пояснила, що до 1 вересня усі школи отримають необхідні дидактичні матеріали, а фінансування варто спрямувати до тих навчальних закладів, які впродовж довгого часу їх не отримували. Під час конференцій відбулася низка різнопланових дискусій та панелей: про старт Нової української школи, розвиток інклюзивної освіти, підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, пілотування другого класу НУШ, дошкільна освіта, прозорі фінанси в школах тощо.

Під час невеличких пауз, учасники конференції насолоджувалися спілкуванням один з одним, брали участь в інтерактивній зоні і фотографувалися на пам'ять біля стендів, відвідували презентацію сучасного шкільного обладнання і меблів НУШ, релаксували на м’яких пуфиках з кавою або чаєм. Усі виглядали щасливими і натхненними, і це додало неабиякого настрою, і розуміння того, що саме тут найбільша концентрація людей з прогресивними ідеями та думками.

Наприкінці вечора «родзинкою» конференції став виступ Лілії Гриневич і презентація проекту «Право на освіту» під кураторством ведучої телеканалу «1+1» Наталії Мосейчук. Ініціатори проекту «Право на освіту» спільно з Міносвіти і Міністерством охорони здоров’я розробляють положення, яке на державному рівні умови для навчання дітей у медичних закладах. Учасникам конференції було продемонстровано два соціальні відеоролики. Перший – ознайомив освітян із проектом «Право на освіту», а другий розповів про дітей, які діляться своїми враженнями щодо улюбленого предмету. Потім на екрані висвітлили статистику пропущених уроків дітей, які постійно перебувають у лікарнях. За словами Наталії Мосейчук, перші школи при лікарнях вже відкриті в «Охматдиті» та у Львові. Якщо відповідне положення буде підтримане державою, то навчальні простори будуть впроваджені в лікарнях по всій Україні.

Вся наша робота зараз націлена на те, щоб отаке навчання, три етапне, з’явилося у всіх лікарнях. І ми поставили собі за мету зробити 33 школи при 33-ьох лікарнях України. І ми дуже раді, що вивчивши досвід та як це може бути в інших країнах, тому що, до прикладу в Німеччині це поставлено так, що діти відвідують заняття за індивідуальним планом. У США все більш комп’ютеризовано, в Австралії так само, – зазначає Наталія Мосійчук.

Найголовніша місія полягає у тому, що потрібні не просто вчителі, а найкращі, які не втомилися від викладання, і які не шукають способу розслабитись від своїх буденних справ. Проект «Право на освіту» покликаний не лише допомогти хворим дітям у навчанні, але й вселити у них віру, що вони обов’язково повернуться до школи, вони отримають атестат, у них є прекрасне майбутнє.

Неймовірні історії про дітей торкнулися найпотаємніших струн душі кожної людини. Після емоційної промови про дітей, їхнє навчання і їхнє майбутнє – Лілія Гриневич радо відповіла на питання учасників освітнього заходу. Всеукраїнська конференція «Нова українська школа: старт реформ, участь громад» завершилася спільною фотографією з педагогами, Лілією Гриневич, Наталією Мосейчук і Наталією Холоденко. Життєрадісні, але трішки втомлені педагоги підходили до спікерок, щоб поділитися своїми враженнями і потиснути руку прогресивним провідникам освітніх змін.

Усе побачене і почуте наштовхує на думку, що ми – єдина і могутня освітянська спільнота, яка здатна зрушити з місця застарілі і неефективні системи. Завдяки потужній підтримці один одного, ми рухаємось у правильному напрямку. Наше з вами завдання – виховати сучасне молоде покоління, яке здатне критично мислити, знаходити вихід з будь-якої ситуації, бути самостійними і свідомо приймати важливі рішення. У вітальній промові Лілія Гриневич підсумувала, що ми маємо виховати покоління, яке буде розбудовувати молоду, незалежну, євпропейську Україну.  Поставлені завдання НУШ  можливо реалізувати у партнерстві вчителів, батьків та учнів. Нова українська школа – це цікава, практикоорієнтована, безпечна і дружня до дитини школа.

Ми неймовірні щасливі, що стали частиною масштабного освітнього форуму, який об’єднав найкращих експертів зі всієї України. Українське відповідальне вчительство – це інноватори, які рухають прогрес. Вони – справжні супергерої, які щодня протистоять тиску застарілої системи освіти.