«Краще померти тоді, коли хочеться жити, ніж дожити до того, коли захочеться померти» © Еріх Марія Ремарк

Його війна без прикрас – жорстока та безжальна, а кохання у творах – палке та всепоглинальне.

В пам’ять про цю незламну постать та на честь ювілею, представляємо вашій увазі п’ять маловідомих фактів із життя автора, які розкриють нові, незвідані грані цього глибокого літератора.

Зміна імені

Майбутній письменник народився 22 червня 1898, в сім'ї книжкового палітурника Петера Франца Ремарка, тому з раннього дитинства у нього був доступ до будь-яких творів. Мати Еріха – Анна Марія була доброю жінкою консервативних католицьких поглядів. У хлопця були надзвичайно теплі стосунки із матір’ю, тому в 1918-му році, дізнавшись про смерть матері, в пам'ять про неї, Ремарк змінив своє друге ім'я Пауль на Марія.

Ремарк та Залізний хрест

Він був непохитним пацифістом, проте німецькі закони того часу абсолютно відкидали таку позицію. Отож, в листопаді 1916 року майбутнього письменника призвали в армію та відрядили воювати на Західному фронті. Служити на передовій Ремаркові довелося, щоправда, недовго. У липні 1917 року Еріх Марія отримав одразу п'ять поранень, одне з яких – в праву руку, саме воно найбільше й шокувало Ремарка, оскільки тоді він мріяв про музичну кар'єру.

Понад рік майбутній письменник перебував у госпіталях, в цей час Рада робочих і солдатів вирішує нагородити його орденом «Залізний хрест» I ступеня. 5 січня 1919 року закінчився строк його військового контракту. З армії Ремарка ніхто не змушував йти. Він міг продовжити службу в тилу, що гарантувало б йому, принаймні, шматок хліба. Але Еріх відмовився. І разом з військовою формою здав... свій Залізний хрест. Просто повернув і все. Він не хотів приймати цю нагороду, але відмовитися від неї демонстративно не стало духу, через глибоку душевну травму (загибель його друга Фріца стала переломним моментом). На цьому ордені було занадто багато крові, зокрема, і його.

Незнані професії Ремарка

Маючи прекрасну освіту, харизму та цілий «океан» талантів, Ремарк в складні 1920-ті роки був змушений змінити безліч найрізноманітніших професій, які жодним чином не об’єднуються з його звичним для нас амплуа. Так, наприклад, у свій час Ремарк сунувся вулицями та продавав сувої матерій. Потім працював у компанії, яка займалася виготовленням надгробків. Щонеділі грав на органі в церкві, що підпорядковувалась клініці для душевнохворих.

Пізніше Ремарк почав писати тексти до еротичних коміксів та вів рубрику в газеті, де ділився рецептами алкогольних коктейлів. Коли йому все набридало, він просто збирав усі свої речі та переїжджав до циганського табору.

Особистий ворог Геббельса

У 1933 році прийшли до влади нацисти й вирішили, що у представника німецької раси не можуть бути занепадницькі настрої. Кампанію, спрямовану на знищення Ремарка як письменника, як особистість і просто порядну людину, очолив особисто Геббельс. Його оголосили "зрадником батьківщини", позбавили німецького громадянства та влаштували показове спалення всіх твори Еріха Марії Ремарка.

В нацистській Німеччині заборонили читати книги, посилаючись, нібито, на єврейське походження письменника. Нацисти стверджували, що його справжнє прізвище - Крамер («Ремарк», написане навпаки). А автор всього лише змінив написання свого прізвища на французький штиб (Remarque). Гоніння змусили Еріха емігрувати в США, де він в 1947 році отримав громадянство.

За це нацисти відігралися на його сестрі. У 1943 році Ельвіру Шольц затримали за антигітлерівські висловлювання. На суді пожартували: "Ваш брат, на жаль, пішов від нас, але вам не піти". Сестру Ремарка стратили на гільйотині.

Через океан – до Марлен Дітріх

В Америку Ремарк відправився до актриси Марлен Дітріх. Вони познайомилися ще в 1930 році в Німеччині. Між двома знаменитостями зародився пристрасний роман. Дітріх називала письменника найкрасивішим і найпристраснішим чоловіком з тих, кого вона зустрічала. Ремарк, у свою чергу, обожнював Марлен. Вона була для нього ідеалом жіночої краси.

Проте, не все в їхніх відносинах було так ідеально. Роман Дітріх та Ремарка то згасав, то спалахував з новою силою. Так минуло шість років. Зрештою, письменник наважився зробити актрисі пропозицію. У відповідь на що Дітріх, потупивши очі, зізналася своєму нареченому, що нещодавно зробила аборт. А дитина була від одного відомого голлівудського актора. У цей момент Ремарк зрозумів, що з цією жінкою йому навряд чи вдасться створити міцний шлюб і запропонував Марлен залишитися просто друзями. Дивно, але вони дійсно дружили та регулярно листувалися до самої смерті письменника.

Еріх Марія Ремарк відомий, як письменник «втраченого покоління». Він став одним із тих, хто першим описав жахи війни, шокувавши тодішню публіку, але доля цього письменника гідна не менш захопливих сторінок біографічного роману.

Аркуші його життя сплетені з витівок долі, глибоких душевних трагедій та піднесення до небес щастям і пристрастю. Лише ті, хто побачив істинні горе та радість здатні припиняти подих своїх читачів. Одним із таких є Еріх Марія Ремарк – принциповий, обпалений війною та коханням, але незломлений.

Фотоматеріали узяті з Інформаційного порталу Znaj.ua

Насилання на Znaj.ua: https://znaj.ua