«Поцілунок» Густава Клімта

«Поцілунок» Густава Клімта було придбано австрійським урядом одразу, як тільки картину виставили на показ в 1908 році. Вони заплатили фантастичну для свого часу ціну – 25 тисяч крон (близько 185 тисяч доларів за сьогоднішніми грошима). Зараз картина міститься в Австрійській галереї Бельведер та не продається.

Клімт народився в 1862 році біля Відня. Його батько був гравером по золоту, що значно вплинуло на художника. Він отримав стипендію у Віденський художній школі та після закінчення працював в різних художніх комісіях – займався фресками в публічних місцях, оздобленням інтер'єрів. Він також малював театральні декорації та портрети заможних віденців. Але згодом вирішив відмовитися від класичного вчення живопису та спробувати щось нове. В 1897 році Клімт навіть вийшов з Віденської асоціації художників та разом з однодумцями заснував Віденський рух сецесіону. В русі об'єдналися художники-новатори різних жанрів: натуралісти, реалісти, символісти. Всі вони прагнули одного – відірватися від консервативних правил Віденської спілки художників та доєднатися до модерних європейських рухів.  

- художники руху сецесіону. Клімт сидить в кріслі.

Клімта постійно критикували за його роботи. Картини “золотого періоду” називали кітчевими. Та водночас Клімт був дуже популярним серед публіки. І його твори постійно скуповували.

(вставка) Кітч – низькоякісний предмет масової культури, сучасного мистецтва. Часто виконаний яскраво та без смаку. Інколи кітч використовують, як художній прийом.

І скуповують досі. От наприклад, “Портрет Адель Блох-Бауер”. У 2006 році його було продано за 135 млн доларів (рекордна вартість твору мистецтва на той час).

Ще один з його шедеврів “золотої доби” – модернова картина “Поцілунок”. В ній переплелися різні стилі та жанри. Помітний вплив візантійського церковного мистецтва. Сусальне золото на картині та маленькі деталі на картині наближують її до ранніх мозаїк та ікон в золотому оздобленні. Тут зібралися різні стилі й самого художника - золоті вбрання, квітковий килим під ногами героїв.

Але золото на картині – це не тільки оздоблення. Золоті шати, фон ніби підкреслюють ціну почуття закоханих. Парі ніби мало місця на картині – автор зобразив їх впритул до краю полотна (деякі мистецтвознавці вважають, що це вплив японського мистецтва).

Плаский фон контрастує на картині з реалістичними обличчями героїв. Зовнішня розкіш та багатство орнаменту підкреслюють глибину та яскравість переживань героїв.

Ніби вони стоять на краю землі – самі у всьому світі.

Та водночас картина викликає й протилежні відчуття. Чоловік та жінка розділені орнаментами на одязі. Жінка стоїть на колінах, а пальці її ніг напружені так, ніби вона боїться зірватися вниз. Гнучкі гілки рослин тримають дівчину, як мотузки. Чоловік намагається повернути її обличчя до себе, але вона наче тримає його руку. Друга рука дівчини, що лежить на шиї чоловіка, напружена та закрита. Таке відчуття, що вона не обіймає його по-справжньому, а лише намагається відтягти момент справжнього, але небажаного поцілунку.

Дивитися на картину можна по-різному – Клімт не розказав, що він вкладав в цю сцену. Але немає сумніву в тому, що “Поцілунок” – це одна з найпрекрасніших робіт автора та віденського ар-нуво в цілому.