Дім, де не чекають: дітям з інтернатів теж довелося повернутися додому на карантин

Журналістка Заборони Альона Вишницька дізнавалася, як дітей відправили додому без попереджень та перевірок, а також про те, до чого це призвело.

З початком карантину близько 50 тисяч вихованців шкіл-інтернатів, будинків дитини та центрів соціально-психологічної реабілітації були вимушені повернутися додому. Треба було терміново віддати дітей, бо інтернати закривали в дуже короткі строки. Деяких дітей соцпрацівники відвозили в родини самі. Бували навіть випадки, коли дітей залишали знайомим на вулиці чи залишали в місцевій амбулаторії, щоб вони там чекали на рідних.Ніхто не перевіряв, чи будуть раді вдома їхньому поверненню. Чи буде їм, що їсти та де спати.

І інтернати зазвичай потрапляють діти з сімей в складних життєвих обставинах. Офіційно такі діти не є сиротами, тому батьки можуть їх забирати на вихідні чи на канікули. Але не всі так роблять.

Програмна директорка організації СОС Дитячі містечка Україна» Дар’я Касьянова зауважує, що на канікулах дітям вдома безпечніше.

Вони частіше надворі, про їхнє існування знають. Навіть якщо родина не дає можливості прогодувати дитину, це роблять сусіди, приїжджають родичі.

На карантині ж діти відокремлені від світу. За словами Касьянової, регулярно траплялися випадки, коли діти просто ходили вулицями та просили їжу.

Ми були в родині, де живуть 17 людей: дві кімнати, коридор, три ліжка, їжу готують на вулиці. З них лише троє дорослих, решта – діти. Про жодне навчання в умовах карантину не йдеться. У багатьох сім’ях навіть телевізора немає, що вже казати про комп’ютери чи смартфони. Тож крім того, що дітям нема що їсти, вони абсолютно відрізані від навчання.

Це трапилося зокрема й тому, що між освітніми та соціальними закладами немає належної комунікації – інтернати не повідомили соціальну службу про повернення дітей одразу. Взаємодія між закладами почалася лише тоді, коли діти почали дзвонити в інтернати та просити забрати їх назад. Лише тоді зрозуміли, що не для всіх це повернення стало радісним. Інтернати нарешті надали соціальним службам списки родин, а ті розпочали моніторинг. Навіть було прийнято рішення дозволяти дітям повертатися в інтернат за виняткових обставин.

З моніторингом на карантині все теж було не так просто. Соціальні працівники недоотримували захисні засоби, добиратися було складно, а в деякі місця – неможливо.

Куди дістались – туди дістались. Куди ні – туди ні. Умов, щоби соцслужби робили якісний моніторинг, не було й немає, – наголошує Касьянова.

Це проблеми, що тільки-но з’явилися. Та карантин оголив й старі дірки в системі.

За правилами, діти можуть потрапити в інтернат з дійсно вагомих питань. І про такі випадки знає соціальна служба. Вона може здійснювати мониторинг та контролювати справу дитини.

Якщо дитині загрожує насильство в родині, її вилучають та починають процес позбавлення батьківських прав. Проте не завжди ці справи доводять до кінця, зазначає Дар’я Касьянова. І така дитина теж може залишатися в інтернаті.

Я знаю кілька випадків, коли дитина опинилася в інтернаті через те, що вдома її бив п’яний батько, а під час карантину її повернули в цю ж родину», – розповідає Касьянова.

Деякі батьки самі віддають дитину в інтернат та не забирають ані на вихідні, ані на канікули.

Батьки користуються правом вибору навчального закладу. Це підміна понять. Фактично дитину консервують в інтернаті на роки, і вона залишається позбавленою права жити в родині», – зауважує радниця з питань захисту прав дитини голови Одеської облдержадміністрації Алла Кіріяк.

Чому ж консервують, здавалося б. Адже в такому випадку працівники інтернату мають повідомити про це соцслужбу. Насправді вони не поспішають робити це.

Річ у тім, що працівники інтернатів не зацікавлені в цьому, пояснює Кіріяк. Якщо у батьків забирають батьківські права, дитину направляють в сирітський заклад. А значить, в інтернатах стає менше вихованців. І грошей з бюджету теж стає менше.

Так і виходить, що дитина хоч і має офіційно опікунів, та на ділі – сирота. Але її не може забрати інша родина. До того ж, така дитина позбавлена відповідних пільг після випуску – стипендія, право на житло.

Зараз, за словами Уповноваженого з прав дітей Миколи Кулеби, приблизно 95% дітей в інтернатах України офіційно мають біологічних батьків.