Працювала без зарплати: мовна омбудсменка Тетяна Монахова звільняється з посади

Про причини звільнення вона розповіла виданню Opinion.

Вона повідомила, що, на жаль, мовне питання залишиться предметом політичних спекуляцій і передвиборчих обіцянок, як це було протягом всієї новітньої історії України.

Я мала довге терпіння, Я спокійно ставилася і до хейтерів, і до ботів: робота така. В мене була ілюзія, що повільно, але впевнено я йду до мети. Однак, я весь цей час працювала без секретаріату. І коли все було нарешті готово, коли після стількох моїх зусиль питання про створення секретаріату нарешті було винесене на голосування Кабміну, а потім раптово в день голосування викреслене із порядку денного, я остаточно переконалася, що йдеться про відсутність політичної волі. Я зрозуміла, що всі мої дії заблоковані. Продовжувати брати на себе відповідальність за те, на що ніяк не можеш вплинути, просто безглуздо, – зізналася мовна омбудсменка. 

Вона розповіла, що працювала, не отримуючи зарплату. Бо тільки після створення секретаріату казначейство виділяє фінансування, і тільки обравши керівника секретаріату, можна створити штатний розпис і почати отримувати заробітну платню. 

За період своєї роботи я витратила близько 30 тисяч гривень із сімейного бюджет. Вважаю, відтепер маю повне право святкувати День волонтера, – говорить мовна омбудсменка.

Тетяна Монахова додала, що Закон про захист державної мови мав би бути прийнятий одночасно із Законом про нацменшини і мови нацменшин, й обидва вони повинні бути узгоджені між собою. Тоді й претензій з боку міжнародних організацій, як-от Венеціанська комісія, можливо, було б менше. В ідеалі, мав би бути єдиний центр із мовного планування, який би гармонізував використання державної мови та розвиток мов національних меншин.

Закон про мову – не повинен стати законом про обов’язкову зміну ідентичності. Кожен громадянин України має право розмовляти тією мовою, якої його навчила мама в дитинстві, – переконана Тетяна Монахова.

За її словами, існує небезпека, що боротьбою за українську мову будуть маніпулювати.

Фактично будь-хто може, наприклад, написати у фейсбуку «Мене звільнили за українську мову!» й вимагати дій мовного омбудсмена, і це викликає миттєву реакцію користувачів соцмереж. А потім з’ясовується, що звільнили за професійну непридатність, і є свідки, і є докази цього. Але машину обурливих фейсбук-репостів уже не зупинити. Уявіть, скільки державних коштів і ресурсів треба, щоб провести розслідування та перевірити кожне таке звинувачення, – дадала вона.А найголовніше, є небезпека серйозної суспільної кризи, спричиненої протистоянням української та російської мов. Нам треба думати, як не розколоти Україну, як зберегти державність. Як на мене, зараз це ключове завдання всієї української політики, – підсумувала вона. 

Вас також може зацікавити: Як школам організувати успішне дистанційне навчання: поради від полтавських педагогів