Цьогорічне ЗНО варто провести на відкритому повітрі, – Ігор Лікарчук
Нові локації дозволять суттєво скоротити кількість залучених до проведення іспиту, що також позитивно вплине на бюджетні та інші питання.
В умовах загальнонаціонального карантину, про закінчення якого говорити поки що зарано, виникла проблема із зовнішнім незалежним оцінюванням: чи варто його проводити і як? І якщо на перше питання відповідь здебільшого ствердна, то з другим не усе так просто, враховуючи серйозний епідеміологічний стан в Україні.
Ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук на своїй сторінці у фейсбуці радить відмовитись від проведення ЗНО у невеликих приміщеннях і групами по 15 осіб.
Іспит можна провести на відкритому повітрі – на стадіонах, інших великих площах, де легко поставити столи та стільці на відстані 1,5 метра один від одного. На кожні 20 столів – один інструктор. Повинна бути трішечки змінена технологія проведення... І все, – наголошує пан Лікарчук.
За його словами, суттєва зміна локацій є одним із небагатьох варіантів врятування зовнішнього незалежного оцінювання у цьому році.
Як відомо, однією із засадничих технологічних норм українського #ЗНО є його проведення в аудиторіях для груп із невеликою кількістю людей. Запроваджуючи таку норму, орієнтувалися на те, що у школах – які, в основному, є пунктами тестування – можна знайти кілька десятків аудиторій/класних кімнат, де розміщується група абітурієнтів із розрахунку «один за столом», – пояснює ексочільник УЦОЯО.
Цьогорічна карантинна ситуація не дозволяє збирати в одному місці понад 10 осіб – тим паче, якщо вони не зможуть витримувати необхідну дистанцію. Цілком можливо, що ця вимога збережеться й у посткарантинний період.
У шкільних класних кімнатах та в аудиторіях більшості українських ЗВО такі вимоги забезпечити неможливо. І не думаю, що навіть через місяць чи два хтось візьме на себе відповідальність дозволити проведення ЗНО по-старому, в невеликих кімнатах. Бо це буде реальна загроза здоров’ю його учасників. Крім того що більше будуть затягуватися терміни проведення іспиту, то гостріше стоятиме проблема непридатності для цього шкільних чи вишівських аудиторій. Адже в умовах літньої спеки у переважній більшості з них знаходитися упродовж кількох годин неможливо через відсутність кондиціювання і вентиляції.
У такий спосіб, проблема проведення ЗНО є дуже серйозною. Як зазначає Ігор Лікарчук, він не здивується, якщо влада буде вимушена прийняти рішення про скасування незалежного оцінювання взагалі.
Я б дуже не хотів, щоб це сталося, тому що у майбутньому навряд чи буде можливим повернення до цього іспиту. Тому вважаю, що найоптимальнішим варіантом розв'язання проблеми є зміна локацій для проведення ЗНО. Йдеться про те, що його потрібно проводити не у класних кімнатах чи аудиторіях, а на великій площі й бажано на свіжому повітрі: на стадіонах, у парках, виставкових центрах, на арені Палацу спорту тощо. Тобто там, де можна одночасно поставити величезну кількість одномісних столів і стільців на відстані 1,5 метра один від одного, тимчасово обмеживши доступ сторонніх на цю територію і водночас забезпечуючи повний контроль ситуації, – підкреслює пан Лікарчук.
За його словами, в умовах карантину чи посткарантинної ситуації формування таких аудиторій на свіжому повітрі буде найбільш оптимальним. У багатьох країнах подібні аудиторії стадіонного типу використовують часто та ефективніше, ніж невеликі класні кімнати.
Пропозиція проведення ЗНО в таких локаціях не вимагатиме дуже суттєвих змін в усталеній технології незалежного оцінювання. Вони, звичайно, будуть, але не надто складні й суттєві та цілком реальні для запровадження у дуже стислі терміни. Зміна локацій не вимагатиме додаткового бюджетного фінансування. Можливо, навіть зменшаться витрати на доставку екзаменаційних матеріалів до пунктів тестування та їхню охорону. У таких локаціях суттєво спрощується контроль за доброчесністю учасників ЗНО, – акцентував увагу Ігор Лікарчук.
Нові локації дозволять суттєво скоротити кількість залучених до проведення іспиту, що також позитивно вплине на бюджетні та інші питання.
Перехід до проведення ЗНО у нових локаціях зумовить появу й певних проблем або «мінусів» цієї пропозиції. Їх знаю, але перераховувати не хочу. Противники цієї ідеї зроблять це краще від мене. Їм відразу скажу: «Хто хоче зробити, той шукає як. Хто не хоче – шукатиме причину». Я хочу, щоб ЗНО цього року відбулося. Відбулося успішно й без шкоди для здоров'я його учасників. Тому, власне, й висловлюю цю пропозицію. Про неї сьогодні повідомив заступника Міністра освіти і науки, який займається цими питаннями. Але рішення прийматиму не я.
Свій пост ексочільник УЦОЯО проілюстрував фотографіями, на яких зображені екзамени у КНР:
Вас також можуть зацікавити такі матеріали:
Користувач:
Кремзель Дарія Андріївна
