17 квітня 2020 о 16:20
0 0

Під час карантину у дітей забирають Носівську Станцію юних техніків

Попри звернення батьків та небайдужих освітян, заклад позашкільної освіти хочуть фактично ліквідувати.

Станція юних техніків, що розташована у місті Носівка Чернігівської області, відкрила свої двері для вихованців на початку 1972 року. У ці роки в місті активно розросталось таке явище, як радіохуліганство – виготовлення і незаконна експлуатація саморобних радіопередавачів. Тож Станція юних техніків стала для дітей своєрідним острівком творчості, де вони змогли розвивати власні здібності.

У закладі позашкільної освіти діти займаються технічним моделюванням, паперопластикою, оригамі, програмуванням, вивчають інформаційні технології тощо. Завдяки численним призовим місцям, які вихованці посідають на українських та міжнародних змаганнях, Носівська СЮТ стала відомою на весь світ. Та попри неймовірні досягнення дітей і старання педагогів, незабаром СЮТ перестане функціонувати як окремий позашкільний заклад освіти.

Носівської міської ради було прийнято рішення реорганізувати Комунальний заклад «Носівський будинок дитячої та юнацької творчості» шляхом злиття із будинком дитячої та юнацької творчості. 

Обуренню батьків, педагогів та просто небайдужих людей не має меж. У групі «SOS Позашкільна освіта» з’явились численні дописи на підтримку й збереження позашкільного закладу освіти. Освітяни позначають у публікаціях Офіс Президента України, Чернігівську Обласну Раду та інші державні структури. Стурбовані ситуацією й Ліга радіоаматорів України, які надіслали міському голові Носівки відкритого листа:

Ліга радіоаматорів України просить Вас вжити заходів щодо збереження цієї радіостанції і її колективу, щоб вони й надалі продовжували гідно презентувати Україну в міжнародному і Всеукраїнському радіоаматорському русі.

25 березня 2020 року з’явилась петиція «Про збереження мережі позашкільних закладів освіти», в якій автор закликає людей поставити підпис проти злиття двох закладів – СЮТ і  БДЮТ.

Попри необхідну кількість зібраних підписів, здається, що представники міської влади не збираються зупинятись на досягнутому й не бажають дослухатись до думки громади:

У нас думка громади нічого неварта. З моменту існування можливості подання електронних петицій, яку ми теж «вигризали» у влади, задоволена одна петиція і то, яка була направлена на виконання закону.

Коли формувалася петиція, вже тоді були сумніви, але ... залишалася надія, яку нещадно розтоптали. Інститут електронних петицій нашої громади спаплюжений остаточно, однак, я маю надію… – зазначив у розмові з журналістами автор петиції Олег Шкарупа.

Рішення про реорганізацію закладу шляхом злиття з болем в серці сприйняв й директор СЮТ – Василь Кияниця.

Ось як його описує журналіст видання Столичного «Голосу України» Василь Чепурний:

Василь Кияниця – знаний у краї чоловік. До того ж, з 1973 року  фактично все своє трудове життя очолює станцію, то ще і є майстром спорту, відмінником освіти, суддею вищої категорії (входив до десятки найкращих суддів СРСР із технічних видів спорту). А ще він з початків незалежності України – депутат міської ради, член Народного Руху, активний патріотичний чоловік.

Директор із гордістю розповідає про досягнення своїх вихованців у різних напрямках. Наприклад, нещодавно діти отримали нагороди за участь у Всеукраїнському конкурсі відкритих заочних змаганнях учнівської молоді України з радіозв’язку на коротких хвилях.

Нещодавно Василь Кияниця надіслав Носівському міському голові В. М. Ігнатченку депутатське звернення:

Як депутат міської ради та офіційний представник інтересів жителів міста і громади я вбачаю грубе нехтування інтересами виборців та їх дітей, порушення вимог закону в тому, як намагаються розв'язувати це питання офіційні особи Носівської ОТГ. За наявними відомостями на підтримку чинного статусу КЗ «Носівська СЮТ» підписалися 77 батьків, діти яких відвідують гуртки СЮТ. Збір підписів перервало введення карантину у зв’язку з епідемією коронавірусу  COVID-19. Це жителі нашої ОТГ, позицію яких треба враховувати. Також до керівництва міської ради з проханням залишити БДЮТ і СЮТ в чинних до сьогодні статусах, направлені звернення від: ГО «Сила матері» і ГФ «Захисник»та інші. 

Громадський активіст Носівки Валерій Фурса опублікував у фейсбуці допис, в якому критикує рішення міської влади:

Влада сховалася в нору і відмовчується стосовно свого учорашнього ганебного рішення про ліквідацію СЮТ…  

Ну і не шановні депутати Нашого краю. Як сказала у своєму інтерв'ю Міщенко Людмила Володимирівна: «...вже на початку квітня плануємо на сесії провести це рішення (про реорганізацію, а фактично – ліквідацію СЮТ)». Людською мовою це означає, що все вже вирішено до початку сесії й ви – лише формально являєтеся представниками громади. А насправді ви слухняно виконуєте накази з керівного кабінету та чекаєте коли вас використають за помахом місцевого Чечетова.

Батьки дітей, які відвідують гуртки СЮТ, педагоги та освітяни мають надію, що міська влада дослухається до думки громади та збереже обидва заклади. 

До речі, у 2019 році педагогічний колектив СЮТ був нагороджений дипломом I ступеня за перемогу в обласному конкурсі на найкращий вебсайт закладу освіти. 

Але невдовзі сайт, на якому зберігаються цікаві статті та матеріали (а їх понад 500), публікуються новини про досягнення й здобутки вихованців, фотографії гуртківців зі змагань – перестане існувати. Василь Кияниця зазначив, що платформа завжди була безкоштовною і без реклами. Директор зумів домовитись із творцями сайту прибрати спливаючі вікна та банери:

Так що, любі земляки, дивіться і надивляйтеся на сайт «Носівська СЮТ», який довго був однією із небагатьох візиток нашого міста, району, ОТГ. Правда, зайдіть подивіться. Це історія. Відучора, завдяки «мудрому і далекоглядному рішенню місцевих обранців про осучаснення позашкільної роботи» скоро цього сайту не стане і згаснуть всі тисячі посилань на нього у сотнях світових джерел. Таку роботу згублено. Створений вчора «новий сучасний центр» (на папері) навіть подібного нічого не матиме. Бо на це потрібні вміння, хист і роки й роки. Чи хоч кому заболить? 


Читайте також:

«Крик душі»: 13-річний школяр написав листа Президенту України