Вчителі бояться проводити онлайн-уроки через хейт і висміювання

Розмови про помилку вчительки математики Олени Бурдун досі не вщухають. Користувачі соцмереж вибухнули гучними заголовками та дописами про некомпетентність педагогині. Цікаво, що серед усіх коментаторів найбільша кількість вчителів та батьків, які розділились на два табори «Підтримую» та «Не підтримую». Попри критику та гнівні коментарі, чимало небайдужих освітян виступили на захист педагогів, які беруть участь в проєкті «Всеукраїнська школа онлайн для 5-11 класів».

Леся Хлипавка, викладачка кафедри педагогічних наук зо два дні тому написала, що вчителі бояться проводити урок онлайн через страх «бути з’їденими» за найменшу помилку, тому й розсилають домашні завдання у вайбері:

«Тебе будуть оцінювати всі – від науковців, які знають точно як треба викладати – до батьків та інших вчителів. Звичайно, що помилки будуть і «повилазить» те, на що багато хто раніше просто закривав очі й не цікавився, як там насправді відбувається навчання в школі (всі інструменти в батьків до цього були)».

Освітянка вважає, що вчителів, які проводять онлайн-уроки, потрібно підтримати, а не критикувати:

«Але ж в багатьох випадках вчителів потрібно просто підтримати, а особливо тих, які намагаються щось робити. Натомість, в нас багато з тих, хто потенційно б міг проводити онлайн уроки, подивившись на реакцію людей навіть не буде намагатися це робити.
Особливо неприємно, коли критику здійснюють інші ж вчителі, при чому впевнена, що переважна більшість відмовилася б від участі в проведенні таких відкритих онлайн уроків по телебаченню, – резюмувала пані Леся у своєму дописі».

Наступний допис викладачки був про те, як саме автори проєкту «Всеукраїнська школа онлайн для 5-11 класів» можуть зменшити критику на свій адрес. Леся Хлипавка пропонує долучити наукового редактора (консультанта), який би перевіряв матеріали учителів та виявляв помилки:

Приміром, можливий такий алгоритм: вчитель надає свої матеріали цьому редактору перед уроком, аби той свіжим поглядом мав змогу, принаймні, зменшити кількість помилок, на які вчитель просто вже не звернув би увагу.

Ще один освітянин та старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко закликав суспільство не «висміювати учителів та всю шкільну систему»:

«а) організатор цього всього дійства – ОП. У період кризи люди не піднімаються до рівня своїх очікувань, а падають до рівня своєї компетентності. Це не я сказав, а хтось розумний.

Якщо конкурс на те, щоб начитувати матеріал онлайн проводився так само, як усі інші конкурси на усі інші смачні посади – то це точно не показник, що всюди в державі отаке.
Це показник якості нашого ОП. Який набирає підрядників на виконання завдання.

б) лектори можуть помилятися. Це нормально. Тим паче, на камеру. Тим паче, без підготовки. Тому всі ляпи «наживо» можна пробачити. Мовити «Атлантичний» замість «Індійський» чи написати «18» замість «28» – дуже просто. (Слайди, звісно, то геть інше. Якщо філологи вчать дітей, що білі ведмеді мешкають в Антарктиді, то так, це дуже вузький загальний кругозір вчителя. Хоча як філолог цілком може бути ок).

в) основна претензія має бути саме до організаторів цього дійства, бо це ж таки записаний матеріал, що має бути перевірений експертами. Прорецензований.
І у разі виявлення помилок повернутий на доопрацювання. Хто підбирав експертів?
ОП?»

Можливо, нам дійсно варто бути терпиміші та підтримувати одне до одного у нелегкі часи? Адже підтримка й віра у власні сили – це потужний інструмент рухатися вперед та ставати кращими. 

Читайте також:

Вчителька Надія Азарова розповіла про свою найкритичнішу помилку за роки вчителювання