Інший бік дистанційної освіти: учні

Пандемія коронавірусу показала, що наша система освіти не готова до викликів нового мінливого світу. Водночас ми бачимо, що ця ситуація швидко мобілізувала педагогічних працівників. Проте не рідко ми забуваємо, що дистанційне навчання – це не лише вчителі. Є ще сторона, що приймає – учні. І сьогодні успіх в організації дистанційного навчання залежить і від них, пише оглядачка відділу освіти та науки ZN.UA Оксана Онищенко.

З одного боку постає питання – а що не так з учнями? Більшість з них має необхідні навички роботи з комп'ютером, з інтернетом. Діти прекрасно розбираються ледь не в усьому, що стосується технологій. Проте це ще далеко не все. 

Учні сьогодні мають бути навіть більше вмотивованими ніж зазвичай. Ба більше, вони мають екстрено вчитися вчитися, вибачте за каламбур.

Освітяни протягом карантину не перестають скаржитися, що деякі школярі ігнорують роботу – вимикають камеру, звук та займаються своїми справами. Якби таке трапилося в школі, вчителі б швидко знайшли вихід – розмовами, залякуванням, двійкою в щоденнику або гриманням. Сьогодні ж це зробити майже неможливо. А новими способами мотивації опанували ще далеко не всі педагоги.

Сьогоднішня система освіти побудована на примусі – діти навчаються не тому, що їм цікаво, а тому, що їх примушують. А коли всі розбіглися по домівках і школа втратила залякувальний вплив, багато хто зрозумів, що іншого стимулу вчитися в них немає.

Таке збите нашвидкуруч дистанційне навчання показало, що більшість школярів не вміє працювати з інформацією та ресурсами. Шкільне навчання у своїй більшості сьогодні залишається репродуктивним: учитель розжував – діти проковтнули. Не розжував – спитали батьків або репетитора, не допомогло – списали на контрольній. Проте на відстані такий підхід не працює.

Відповідальні за це, зокрема, батьки. Саме вони мали б прищепити дітям самостійність та організованість. Проте частина провини лежить і на школі – якщо ми роками не розвивали в дітях цю компетентність, звідки ж вона з’явиться зараз?

І хоча проблеми є в учнів, вирішувати їх доводиться саме педагогам. Їм доведеться відшукувати шляхи, які б оновили їхній арсенал мотиваційних методик.