Сьогодні 12:30
0 0

«Чому ти говориш як ворог?»: письменники про те, як не виростити нове зросійщене покоління

У перші місяці повномасштабного вторгнення українською заговорили майже всі. У магазинах, лікарнях, кав'ярнях і на вулицях її стало чути значно частіше, а курси української переживали справжній бум. Але через роки, від початку великої війни, російська знову стала помітнішою в публічному просторі.

Найбільше тривожить те, що нею досі батьки говорять до маленьких дітей, як вдома, так і на вулиці. Відомі українські письменники та митці розповіли, що, на їхню думку, допоможе запобігти появі нового зросійщеного покоління. Про це пише Рух «За мову!»


Олег Скрипка: «Мова, культура і ЗСУ — наша трійця»

Фронтмен гурту «ВВ» і засновник етнофестивалю «Країна мрій» переконаний, що мова єднає народ, культура є фундаментом українськості, а армія дає силу. Музикант довго жив у Франції й помітив, що французи охоче вивчають чужі мови та культуру, але любов до свого в них непорушна. На думку Скрипки, українцям треба спершу міцно стати на власний ґрунт, а вже потім відкриватися світові.

Головне завдання, каже він, — зробити україномовний контент синонімом якості. Для цього державі потрібна чітка культурна політика:

  • Створення Інституту експертів. Це люди з якісним портфоліо збагачення української культури. Вони могли б консультувати ті чи ті сфери культполітики в країні.

  • Якісні ЗМІ — впливові гравці на полі інформаційної війни.

  • Вміння розпізнавати та відбивати інформаційні атаки.

  • Зведення до мінімуму всюдисущого московського впливу й контенту, який досі з нами, біля нас і над нами.

  • Реабілітувати героїв української спадщини, спаплюжених російською пропагандою. Це і Мазепа, і Бандера, і Петлюра, і Грушевський.


Марія Матіос: «Терпіння, твердість і послідовність»

Письменниця не очікує, що російська швидко зникне, і закликає не тішити себе ілюзіями. Щоб щось витіснити, будь то товар чи мова, треба запропонувати людям якіснішу альтернативу. Для дітей це насамперед українські книжки та мультфільми з добрим дубляжем. Ідею замінити український дубляж англійським Матіос вважає хибною.

Від держави вона чекає послідовної мовної політики:

  • Впровадження мовних законів, за виконанням яких будуть стежити та яких будуть дотримуватись усі.

  • До влади мають прийти люди з українською ментальністю

  • Орієнтація на Європу — там немає дискусії, якою мовою розмовляти.

  • Треба полюбити себе й стати націоналістами в доброму розумінні.

  • Не приймати владі половинчастих рішень, аби всім догодити — результату вони не принесуть.

Ми багаторазово поранене суспільство. Деякі рани не загояться — як Голодомор. Є наукова теорія: людям генетично передається страх від пережитих жахіть. А вже ми передаємо ці страхи своїм нащадкам, — каже письменниця.

Вона вважає, що українцям варто говорити про все відверто, не загортаючи в папірчики. Правда — складна, незручна.


Андрій Кокотюха: «Російськомовних одразу скидувати із соціальної драбини»

Письменник вважає, що жодна стратегія не спрацює, доки діти вимовляють перші слова російською. Він пропонує найрадикальніший серед співрозмовників підхід: люди, які в житті користуються російською, не повинні обіймати керівних і високооплачуваних посад, а їхній бізнес варто бойкотувати. За словами Кокотюхи, тиск через гаманець найшвидше спонукає родини перейти на українську.


Іван Андрусяк: «Будьмо рольовою моделлю для наших дітей»

Дитячий письменник наголошує, що мовні звички діти переймають у дорослих. Якщо вдома послідовно говорять українською, дитина робитиме так само. Він згадує, як його старша донька, студентка Харківського університету імені Каразіна, свідомо готувала завдання українською, хоча викладання тоді велося російською. Згодом до неї долучилися одногрупники, а нині університет повністю україномовний.

Андрусяк вірить, що нове покоління буде українськішим за попереднє. Для цього довкола дітей має бути більше україномовних педагогів, книжок, мультфільмів, пісень і вистав. Найбільшою загрозою він вважає байдужість до цього питання.


Василь Шкляр: «Російська в Україні приречена»

Письменник упевнений, що російська вже стає другорядною мовою і з часом зникне з ужитку українців. Особливого рецепта, як пришвидшити цей процес, він не бачить. На його думку, кожен має просто якнайкраще робити свою справу.


Ірен Роздобудько: «Очищення мовної сфери вже розпочалося»

Письменниця, родом з Донецька, визнає, що їй самій знадобився час, аби свідомо обрати українську. Нинішні діти, за її словами, бачать війну на власні очі й розуміють, хто ворог, тож популярність російської неминуче падатиме. Найпереконливішим аргументом Роздобудько вважає просте запитання: «Чому ти говориш так, як твій ворог?» Вона закликає говорити мовою, якою говорить уся країна.

Попри різні підходи, усі співрозмовники погоджуються в одному: щоб українська стала мовою нового покоління, потрібні послідовна державна політика, якісний україномовний контент і особистий приклад кожного, насамперед у родині.

Титульне фото: Рух «За мову!»

✖
↑