Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Урок англійської мови 2.0: методичний навігатор
»
Взяти участь Всі події
Сьогодні 10:18
0 0

Консорціуми, критерії і зарядка телефонів. Бутенко розповів про укрупнення системи вишів

Суспільство дивиться на історію об'єднання і скорочення університетів «під хибним кутом», так вважає міністр освіти Андрій Бутенко, який дав інтерв'ю «Суспільному». Посадовець розповів і про ситуацію у вищій освіті.

Він вважає, що усе зводять до цифр — скільки університетів було і скільки лишилося. Хоча об'єднують не заради «правильної» кількості, а з інших причин: країна втрачає населення, а мережа університетів складалася десятиліття тому під інші потреби та інших студентів. Тепер змінюються і ті, хто вступає, і ті, хто викладає, бо демографічна криза зачіпає всі покоління.

Бутенко вважає, що головне питання — чи дає університет те, на що чекають люди, бізнес і місто, де він стоїть. Для нього це не лише місце, де здобувають фах.

Як на мене, це місце, куди люди можуть прийти після роботи, щоб просто для задоволення послухати цікаву лекцію чи дізнатися цікавий факт про щось. Це місце, куди під час блекаутів прийдуть люди зарядити телефон. Місце, де зароджуються сенси. Так, в університеті навчаються, й це великий шмат роботи. Але якщо такий заклад о третій годині дня закривається, бо в бакалаврів закінчилися пари, — то, як на мене, університет своєї місії не виконує, — сказав Бутенко.

Біда, каже він, у тому, що виш часто сприймають як продовження школи: відсидів пари, склав заліки, забрав диплом. При цьому мало хто питає, чи потрібні ці знання місцевим роботодавцям, чи буде попит на професію через кілька років і чи вміє випускник пристосовуватися до світу, який постійно змінюється. Саме тому, пояснює Бутенко, університети й намагаються об'єднувати: щоб зібрати докупи їхні наукові, інтелектуальні та матеріальні ресурси. Проте без спільної роботи з колективами, без пошуку того, що в кожного виходить найкраще і де є слабкі місця, нічого не вийде.

Зараз міністерство разом із профільним комітетом Верховної Ради розробляє чіткі критерії для таких об'єднань. Бутенко наголошує: рішення не може залежати від примхи міністра чи будь-якого іншого посадовця, який просто вирішив приєднати один виш до іншого. Оцінювати заклади будуть за багатьма ознаками: скільки університет проводить досліджень, скільки заробляє на науці, скільки студентів припадає на одного викладача. Потрібен рейтинг за різними показниками й розуміння того, як заклад розвивається з часом, адже кожен університет переживає і злети, і спади.

На заперечення, що все ж головна причина — надто велика кількість університетів, міністр відповідає: цифри важливі, але не дають повної картини. Треба дивитися, чи має заклад потенціал для зростання. Буває, що в одному місті працюють два університети з майже однаковими програмами, схожим складом викладачів і посередніми лабораторіями, разом вони могли б давати кращий результат і розвиватися.

Бутенко пропонує ще один шлях, про який уже говорив ректорам: університетські консорціуми. У такому форматі кожен заклад лишається окремою юридичною особою, але об'єднує з іншими знання, людей та обладнання, щоб разом запускати освітні програми чи наукові проєкти. У світі це звична практика, і українські виші вже беруть участь у подібних об'єднаннях з європейськими партнерами.

Консорціум — це добровільне об'єднання для чогось. Ви, наприклад, маєте біологічну гарну програму, а я маю цікаву технологічну школу — і ми робимо з вами біотехнологічну програму. Бо програми ж не з'являються «з коліна»: їх потрібно проговорити, треба знайти обладнання, подати грантову заявку, постукати у двері Міністерства освіти, яке так само дивиться на спроможність програми й на кількість залучених здобувачів, — і разом реалізувати, — пояснив міністр.


Чи стане менше університетів?

Чи поменшає університетів, Бутенко прямо не каже. Скорочення в планах є, але різко кількість вишів не зменшиться.

Можливо, поменшає, можливо, ні. Ми маємо плани на скорочення кількості університетів. Але якщо ми хочемо помахом чарівної палички зменшити кількість університетів за рік удвічі — такого не станеться, — сказав міністр.

Про невдоволення ректорів посадовець каже, що вони поки й не знають, кого саме торкнуться зміни. До того ж, на його думку, важливіше, що думають студенти.

І чому ми переживаємо, як на це реагують ректори? Як на мене, нам варто переживати, як на це реагують студенти, які можуть отримати якісно й кількісно кращу освіту. Чи нас цікавить лише думка однієї людини з тисяч залучених в університеті? — каже Бутенко.

Утім, міністр визнає, що безболісно така реформа вищої освіти не пройде. Тому важливо комунікувати з людьми і все їм роз'яснювати. За словами міністра, чимало конфліктів виникає зі страху втратити роботу, а інколи — через маніпуляції на кшталт «після об'єднання всім заберуть бронювання й поріжуть зарплати».

Титульне фото: Суспільне Новини/Олександр Магула

✖
↑