Нещодавно МОН розіслало рекомендації щодо військово-патріотичного виховання в закладах освіти. Документ містив близько 80 сторінок тексту.
Значна увага в рекомендаціях приділялася розвитку патріотизму в учнів. Зокрема, Міністерство освіти рекомендувало школам відмовитися від формалізму, пасивного слухання та показовості. У документі наголошувалося, що виховання не повинно зводитися до тривалих лінійок чи механічного відзначення дат.
Міністерство пропонувало залучати школярів до реальних справ: волонтерства, доброчинних ініціатив, дослідницьких проєктів, практичних занять із мінної безпеки та домедичної допомоги.
Рекомендації викликали бурхливу критику з боку освітян. Зокрема, на документ звернув увагу ексдиректор одного з ліцеїв Вінниці Олександр Козлов, який назвав рекомендації імітацією бурхливої діяльності та «роздутою макулатурою».
Найперше, що викликає шок, — це безмежний обсяг документа: цілих 80 сторінок казенної сухості та канцелярщини, де реальної суті й практичної користі дай Боже щоб набралося хоча б на 10. Решта — це класична імітація бурхливої діяльності замість ресурсів, — написав Козлов.
За словами освітянина, Міністерство розписує томи рекомендацій, тоді як у школах усе тримається «на голому ентузіазмі педагогів та батьківських гаманцях» через нестачу фінансування й обладнання.
Найвищий цинізм полягає в тому, що заклик «не формалізувати» процес викладено у формі гігантського талмуда інструкцій. Це чисті звіти заради звітів: замість того щоб дати школі спокійно працювати з дітьми, її змушують вичитувати й переписувати тонни паперів, знімати фотозвіти для галочки та вигадувати нові показники у графіках, — написав Козлов.
Освітянин зазначив, що ця «80-сторінкова паперова вежа» зведена в повній відірваності від реальності. Козлов наголосив, що насправді робота на місцях виконується всупереч таким циркулярам, а не завдяки їм.
Допис про рекомендації зробив також освітній експерт Ігор Лікарчук, який розкритикував ідею вимірювати «рівень сформованості патріотизму» в школярів.
Титульне фото: Magnific
Журналіст:
Огей Антон Володимирович