МОН рекомендує вимірювати «рівень сформованості патріотизму» в учнів

У нових рекомендаціях педагогам пропонують вимірювати «рівень сформованості патріотизму» в школярів. Про це пише освітній експерт Ігор Лікарчук.

Саму ідею вимірювати рівень патріотизму в школах, за словами Лікарчука, запропонували в Українському інституті розвитку освіти, після чого її внесли до «Методичних рекомендацій щодо військово-патріотичного виховання в закладах освіти». Рекомендації погодили в Міністерстві оборони, а заступник міністра освіти Іван Юрійчук підписав супровідний лист, який розіслали 29 жовтня 2026 року.

Лікарчук гостро розкритикував таку ініціативу, зазначивши, що українським дітям потрібні не нові «різновиди патріотизму», а знання й уміння для захисту своєї держави. Адже можна бути чудово підготовленим військовим і не бути патріотом або бути справжнім патріотом, жодного разу не взявши до рук зброї.

Методичні рекомендації зявляються на п'ятому році повномасштабної війни, коли українські діти вже знають про війну значно більше, ніж хотілося б знати будь-якій дитині. Ви хочете розповісти вчительці, яка роками, місяцями, тижнями чекає з фронту чоловіка, сина чи коханого, що таке патріотичне виховання і як його формувати? Ви взагалі розумієте, що робите? Ви збираєтеся вимірювати патріотизм дітей, які живуть усередині війни? — запитав Лікарчук.

Освітянин зазначив, що рекомендації необов'язкові лише офіційно, тоді як, з його досвіду, у системі освіти будь-який папірець згори перетворюється на «обов'язковий план».

Водночас Лікарчук наголосив, що вважав і вважає національно-патріотичне виховання одним із найважливіших завдань сучасної школи. Але перш ніж писати рекомендації із цього приводу, варто розібратися з проблемами шкільної освіти. Зокрема, покращити викладання предмета «Захист України» в школах — забезпечити заклади молодими й досвідченими викладачами та сучасною матеріальною базою.

Проблема в тому, що і в УІРО, і в МОН дуже погано знають що відбувається в наших закладах освіти насправді, — наголосив експерт.

Він також звернув увагу на те, як самі вчителі відреагували на рекомендації. Освітяни з іронією писали, що «те, що вони роблять щодня, нарешті затверджено посадовцями», а також радили давати поради чиновникам МОН, а самих учителів залишити в спокої.