Кілька днів тому МОН повідомило про плани навчити 100 000 педагогів користуватися платформою «Всеукраїнська школа онлайн». Це викликало різну реакцію освітян, часто — негативну. На ситуацію звернув увагу освітній експерт Ігор Лікарчук, який задався питанням, чому МОН вирішило навчити саме 100 тисяч учителів?
Він вказав, що ВШО існує вже шість років — це державна освітня платформа, створена ще під час пандемії коронавірусу з метою організувати дистанційний освітній процес. Учителів уже навчали працювати з цією платформою, а тепер чомусь хочуть донавчити ще 100 тисяч. Лікарчук зазначив, що, за даними Рахункової палати, упродовж 2021—2024 років на розвиток ВШО було спрямовано 74,2 мільйона гривень. За цей час на платформі розмістили тисячі навчальних матеріалів.
Водночас Лікарчук, посилаючись на результати наведеного в аудиторському звіті опитування, вказав, що 74% учнів не користувалися ВШО або навіть не знали про її існування. Тобто платформа роками наповнювалася контентом для дуже обмеженого числа людей.
Виходить цікава картина: гроші витрачали, відеоуроки записували, курси створювали. А от чи потрібна вся ця продукція тим, для кого її створювали, — запитання залишилося, — написав Лікарчук.
Освітянин вказав, що 31 липня 2026 року державна установа «Український інститут розвитку освіти» (УІРО) оголосила закупівлю послуг, пов’язаних із Всеукраїнською школою онлайн. У переліку того, що збиралися купувати: підготовка регіональних тренерів, організація та проведення навчання педагогів, розроблення мультимедійних цифрових навчальних курсів.
У закупівлі взяв участь лише один учасник. Це — ТОВ «Академія навичок». І саме з ним 4 вересня 2026 року УІРО уклав договір на 10 мільйонів 999 тисяч гривень. Майже одинадцять мільйонів! — написав Лікарчук.
Він наголосив, що в Україні працюють десятки різноманітних освітніх установ — від інститутів післядипломної педагогічної освіти до центрів професійного розвитку педагогічних працівників. В усіх цих установах працює величезна кількість експертів.
Невже серед усієї цієї армії не знайшлося кому розробити програму навчання користуванню державною освітньою платформою? Або підготувати тренерів? Або організувати навчання педагогів? — поставив запитання експерт.
Він висловив гіпотезу, що, можливо, ця фірма зробить усе краще, ніж державні установи.
Але тоді хотілося б зрозуміти, чого такого не можуть зробити державні установи, покликані займатися саме педагогікою, методикою та підвищенням кваліфікації вчителів. А якщо не можуть, то на якого лиха вони існують і отримують зарплати? — запитав Лікарчук.
Крім того, важливим є питання, хто і як визначатиме, чи витрачено майже одинадцять мільйонів гривень не просто на навчання ста тисяч педагогів, а на реальне поліпшення навчання українських дітей. Лікарчук вказав, що сто тисяч сертифікатів — це не сто тисяч учителів, які стали краще навчати. Він поставив запитання, чи не виходить так, що держава вкотре платить не за результат, а за процес його нескінченного досягнення.
Титульне фото: НУШ
Журналіст:
Огей Антон Володимирович