«Педагог стає писарем». Ексдиректор розкритикував проєкт форми досягнень для учнів 5—9 класів

МОН пропонує запровадити єдину форму свідоцтва досягнень для учнів 5—9 класів. Документ має відображати не лише оцінки, а й навчальний поступ та розвиток компетентностей школярів. Про це пише РБК-Україна.

Міністерство освіти винесло на громадське обговорення проєкт форми свідоцтва досягнень учнів 5—9 класів. Документ пропонують поділити на п'ять розділів:

• Результати навчання — семестрові та річні оцінки з обов'язкових і вибіркових освітніх компонентів;

• Характеристика навчальної діяльності — зворотний зв'язок і рекомендації від класного керівника щодо навчальних дій учня;

• Інформація про навчальний поступ — короткі предметні коментарі вчителів за кожен рік навчання;

• Державна підсумкова атестація — для учнів 9 класу у випадках, передбачених законодавством;

• Рішення педагогічної ради.

МОН пропонує вводити обов'язкове заповнення свідоцтва поетапно, щоб педагоги могли підготуватися. У 2026—2027 навчальному році обов'язковими будуть три розділи: результати навчання, характеристика навчальної діяльності, рішення педагогічної ради. Із 1 вересня 2027 року обов'язковими мають стати всі розділи свідоцтва.

Водночас колишній директор Олександр Козлов розкритикував проєкт наказу МОН, назвавши його «яскравим прикладом бюрократичної імітації реформ», яка ще й створює додаткове навантаження на вчителів.

Він вказав, що у середньому вчитель працює з 3—4 класами — 100—120 учнями.

Розділ II («Характеристика навчальної діяльності») містить 11 пунктів із розлогими описовими реченнями. Для 100 учнів це 1 100 якісних текстових характеристик. Розділ III («Інформація про навчальний поступ») передбачає унікальний текстовий коментар (1—2 речення) з кожного з 15—19 предметів. Це ще близько 1 500—1 900 розгорнутих текстових коментарів на один клас! Результат — замість підготовки до уроків, перевірки робіт та реальної взаємодії з дітьми педагог перетворюється на писаря, — написав Козлов.

На його думку, це просто призведе до того, що підхід до оцінювання стане формальністю й імітацією. Ніхто не буде витрачати на оцінювання стільки часу, що повністю знецінює ідею «індивідуального підходу».

Крім того, на думку Козлова, документ намагається поєднати дві принципово несумісні концепції: критеріальне/формувальне оцінювання та традиційну бально-адміністративну систему.

У розділі II пропонується оцінювати вміння на кшталт: «конструктивно керує емоціями», «діє творчо», «приймає рішення та пояснює свій вибір». Як учитель, який бачить дитину 1—2 рази на тиждень у групі з 30 осіб, має об'єктивно оцінити її «керування емоціями» без фахової психологічної освіти та діагностичного інструментарію? Це прямо провокує педагогічний суб'єктивізм та упередженість, — пише Козлов.

Відтермінування на один рік заповнення інших розділів, на його думку, нічого не вирішує — електронні журнали та освітні системи досі не мають автоматизованого функціоналу для швидкого конструктора подібних коментарів.

Приклади заповнення, наведені МОН, виглядають відірваними від реальності. Коментар типу «У знайомих ситуаціях розв’язує задачі за відомим алгоритмом...» не дає батькам жодної нової інформації, крім тієї, яку вони вже бачать із підсумкового балу «6» або «7», — наголошує освітянин.

Він підсумував, що даний проєкт наказу не вирішує жодної проблеми якісного оцінювання і лише збільшує паперове навантаження на вчителя.

Що варто було зробити замість цього. По-перше, запровадити чіткий автоматизований чек-лист у єдиній електронній системі (без необхідності вручну вводити твори-есе на кожного учня). Друге, залишити розлогі коментарі виключно як рекомендаційну опцію для випадків, коли учень потребує інклюзивної/особливої підтримки або має суттєві освітні втрати, — резюмував Козлов. 

Титульне фото: Magnific