«За гарну працю — гарні гроші». Лікарчук розкритикував нагородження вчителів паперовими грамотами

За гарну працю мають платити гарні гроші, а не вручати «розмальовані папірці», вважає освітній експерт Ігор Лікарчук. Він розкритикував нагородження грамотами, які не несуть жодної цінності. Освітянин звернув увагу, що напередодні Дня вчителя багато педагогів як нагороду за свою працю отримали грамоти й подяки. Деякі з них виставляли фото грамот у соцмережах, дякуючи за них.

Лікарчук назвав ситуацію, коли за важку роботу вчителям вручають безкорисну грамоту, «безпрограшною бартерною схемою». Освітяни маєють малу зарплату, але при цьому отримують «купу барвистих папірців».

Лише є одна проблема: жоден фінансист не зможе порахувати, скільки ще ламінованих цяцьок має отримати педагог, щоб вистачило на гідне життя? — написав Лікарчук.

Він запропонував піти далі і замість надбавки за вислугу років почати видавати заслуженим учителям право без черги подивитися на фото міністра освіти.

Експерт згадав одну історію із життя про вчителя, прізвища якого він не назвав. Цей педагог працював ще за часів СРСР, і його ім'я було відоме в освіті далеко за межами України. За словами Лікарчука, той педагог заслужено вважався педагогом-новатором, мав кілька державних нагород і «силу-силенну» почесних грамот. Одного разу Лікарчук завітав до педагога в гості. Сергія Петровича (так звали того вчителя) він виявив за обіднім столом зі стосом грамот, які вчитель рвав на дрібні клаптики. Перед ним вже лежала купка пошматованого барвистого паперу.

Коли Лікарчук запитав, навіщо той це робить, адже це пам'ять, Сергій Петрович відповів: «Пам'ять? А кому вона потрібна?». Через кілька тижнів Сергія Петровича не стало, а в нього на столі так і лишилася купка порваних грамот. Відтоді Лікарчук терпіти не може грамот і не має жодної.

Вважаю подібні відзнаки чимось дуже близьким до блюзнірства. Бо за гарну працю мають платити гарні гроші, а не вручати розмальовані папірці… Так було в СРСР, так лишилося і зараз… В освіті, насамперед… Не вміємо ми шанувати себе, приймаючи грамоти. І даємо можливість знущатися з нас тим, хто ними нагороджує, — написав Лікарчук.

Титульне фото: Ігор Лікарчук