У ВР зареєстрували законопроєкт щодо освіти нацменшин. Що змінюється?

Вчора у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 16119 щодо змін в освіті національних меншин, про який писало «Суспільне» зі своїх джерел. Про реєстрацію законопроєкту повідомив голова парламентського Комітету з питань освіти Сергій Бабак.

Він наголосив, що уряд знайшов рішення, яке одночасно захищає українську мову, дає зрозумілі права національним меншинам та прибирає одну з перешкод на євроінтеграційному шляху України. Цей законопроєкт має допомогти розблокувати відкриття двох переговорних кластерів, знявши вето Угорщини.

Одразу скажу головне, бо розумію, скільки запитань може виникнути навколо мовної теми. Українська залишається мовою освітнього процесу. Законопроєкт не звужує її статусу і не повертає російську мову в освіту, — повідомив Бабак.

Він наголосив, що Україна має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і водночас виконати важливу частину наших євроінтеграційних зобов’язань.

Це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом. Захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів — однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС, — вказав посадовець.

Що змінює цей законопроєкт? 

1. Українська була і залишається державною мовою освітнього процесу

Законопроєкт цього не змінює. Водночас він чіткіше визначає, як поряд із державною мовою можуть використовуватися мови корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами ЄС.

Якщо в закладі освіти є клас, де діти навчаються угорською мовою, вони зможуть використовувати мову країни Європейського Союзу (поряд з українською) не лише під час навчання, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу. Українська при цьому залишається державною мовою освітнього процесу, а зміни стосуються виключно мов країн Європейського Союзу. 

2. З’являється поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини

Для того, щоб можна було претендувати на цей статус, в закладі повинно бути 50%+1 учнів, які навчаються мовою національної меншини (спільноти). Це стосується виключно мов Європейського Союзу. За розрахунками МОН, це потенційно 149 освітніх закладів — близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України.

3. Батьки зможуть ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуться українською мовою

Якщо дитина навчається у класі чи групі мовою корінного народу або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, кількість предметів, які викладаються українською, може бути збільшена. Для цього потрібна письмова заява батьків не менше двох третин учнів відповідного класу або групи, після чого відповідне рішення ухвалює заклад освіти.

4. Для керівників окремих приватних закладів освіти змінюється вимога щодо мовного сертифіката

Ця норма стосується дуже вузького кола керівників приватних закладів освіти (які є керівниками цих закладів на момент набрання Законом чинності), де є класи чи групи, у яких освітній процес відбувається мовою корінного народу або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС. Їм не потрібно буде підтверджувати рівень володіння українською мовою державним сертифікатом, поки вони залишаються на цій посаді. За даними МОН, це стосується керівників лише 29 закладів по всій Україні.

Бабак вказав, що цей законопроєкт — рішення, яке дозволяє забезпечити права національних меншин, не поступаючись позиціями української мови. Далі законопроєкт чекає голосування на Комітеті та у Верховній Раді.

Фото: Чернівецький промінь