«Приплив учнів майже подвоївся». В Україні зростає популярність військових ліцеїв

В Україні зростає популярність ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою. Про це пише «Дзеркало тижня».

Для батьків це вже не «школа для тих, хто обов’язково піде в армію», а заклад зі справжньою увагою до фізичного розвитку, дисципліни, відповідальності та командної роботи. Після початку повномасштабного вторгнення дискусії про те, чи потрібно школярам вивчати тактичну медицину, відпали самі собою.

У школах існує предмет «Захист України», який має дати учням базові знання на військову тематику. Але предмет дає обмежений набір теорії та навичок, тоді як ліцеї створюють середовище, яке працює щодня.

До нас приходять саме ті родини, які свідомо обирають такий формат освіти, наші цінності та військово-фізичний напрям. Протягом останніх трьох років кількість охочих стабільно зростає. У 2024 році ліцей набрав 42 першокласники, у 2025-му — 44, у 2026-му — вже 50. Ще більш показова динаміка переходів у 5—11 класи: 42 нові учні у 2024 році, 51 — у 2025-му і майже 80 — у 2026-му. Тобто приплив нових учнів до середніх і старших класів за два роки майже подвоївся. І відбувається це на тлі зовсім іншої загальноукраїнської тенденції, — говорить Директорка Київського ліцею №23 «Кадетський корпус» Наталія Головіхіна.

Вона також звернула увагу, що може здатися, ніби 50 дітей — небагато для Києва. Але важливо враховувати специфіку ліцею, його розташування та демографічну ситуацію мікрорайону. Все вказує на те, що батьки свідомо шукають саме такий формат для своїх дітей.

Важливо, що тоді як кількість першокласників у таких закладах зростає — по Україні вона лише падає. Між 2023 та 2026 роками кількість першокласників в Україні скоротилася приблизно на 70,9 тисячі, або на 23%.

У столичному ліцеї №23 — повний навчальний день з 8:00 до 18:30, п’ятиразове харчування, власне укриття, особливий уклад життя та військово-фізичний напрям. Старші учні проживають у кампусі цілодобово. Це суттєва різниця. Військово-патріотичне виховання тут не існує у вигляді окремого предмета. Воно вбудоване в режим, фізичну підготовку, традиції, вимоги до поведінки та життя колективу.

Сучасна війна змінила поняття про військові конфлікти. Військо XXI століття потребує не лише стрільців та кулеметників, а й операторів БПЛА та програмістів. Начальник Львівського ліцею імені Героїв Крут, полковник Юрій Гусар, пропонує взагалі переглянути саме поняття «базові військові навички». Значна кількість навичок перестала бути вузькоспеціалізованою і стала універсальною.

За словами Юрія Гусара, який також очолює раду військових ліцеїв, в Україні є близько 30 ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою. На його переконання, такої кількості для масштабів України замало. Водночас він застерігає від гонитви за кількістю. Краще мати в області один потужний заклад, який реально відповідає стандартам, ніж три—п’ять слабких ліцеїв, які відрізняються від звичайної школи переважно формою.

Досвід інших країн

У США існує система Army Junior Reserve Officers' Training Corps, яка сьогодні має понад 1 700 програм у школах, військових академіях та інших закладах. Офіційна місія JROTC: «мотивувати молодих людей ставати кращими громадянами».

Ще один цікавий приклад — Естонія. Там з осені 2023 року теоретична частина курсу національної оборони стала обов’язковою для всіх старших учнів середніх шкіл. Цікаве й ставлення суспільства. У дослідженні Міноборони Естонії за 2024 рік 88% опитаних підтримали присутність оборонної освіти у школі.

Юрій Гусар вважає, що для України ця проблема — ширша. За його оцінкою, Україні досі бракує системи з чітко визначеною кінцевою метою та відповідальністю за результат.