Три ексміністри освіти України — Лілія Гриневич, Ганна Новосад та Оксен Лісовий — розповіли про свої помилки під час перебування на посаді. Це сталося під час презентації результатів міжнародного дослідження про стан освіти в Україні PISA, передає «НУШ».
Модератором обговорення виступив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він закликав учасників дискусії бути щирими і чесними. Всі троє ексміністрів визнали стратегічну важливість реформи «НУШ», водночас кожен розповів про певні власні прорахунки у її реалізації.
Лілія Гриневич вказала методологічні та управлінські прорахунки реформи НУШ, які поглибилися через ковід та війну.
На думку Гриневич, НУШ мала серйозні проблеми через втрату наступності — кризу переходу від початкової школи НУШ до базової. На початку реформи вся увага була приділена вчителям початкових класів, а директори шкіл залишилися без належного навчання. Крім того, перехід дітей у середню школу (5—9 класи) збігся з ковідом та війною. Все це призвело до втрати єдиного освітнього треку. Багато керівників просто не зрозуміли філософію реформи на цьому етапі.
Лілія Гриневич зазначає, що держава втратила можливість реально оцінювати зміни у практиці викладання в класах. Розроблена архітектура моніторингу якості освіти так і не була повністю реалізована наступними командами. Ексміністерка визнала, що намагатися втілювати НУШ у первісному форматі 2016—2017 років в умовах війни — це помилка, і систему потрібно сміливо коригувати під нові реалії.
Ганна Новосад, наступниця Лілії Гриневич, звернула увагу на фізичні втрати у знаннях дітей, особливо в прифронтових регіонах. Вона оцінює ситуацію як критичну. Через роки перерваного навчання фіксуються випадки, коли діти в 6-му класі фактично не вміють належним чином писати та говорити. Діти можуть розв’язати математичний приклад у вигляді чисел, але пропускають або не можуть виконати те саме завдання, якщо воно описане текстом, через нездатність розуміти прочитане.
Ексміністр Оксен Лісовий вважає, що реформа НУШ проходить стадію «плато», і цей стан особливо небезпечний, бо демонструє зменшення темпу реформи. Найбільшою небезпекою він вважає задоволення поточною стабільністю. На його думку, просто «тримати удар» війни — це шлях до стагнації.
Серед помилок своєї команди Лісовий визнав те, що на початку вони надто зосередилися на подоланні ресурсних і фінансових дефіцитів, втративши з поля зору першочергову роботу з педагогами та їхнім світоглядом. А без вчителя реформа втрачає свою ефективність на місцях.
Лісовий зазначає, що його команді довелося долати кризу недовіри з боку міжнародних фінансових організацій, оскільки без виконання чітких індикаторів реформ Україна ризикувала втратити критично важливе фінансування.
Всі троє ексміністрів зійшлися у тому, що якщо зупинити реформу НУШ під приводом війни, то «країна втратить майбутнє».
Титульне фото: «НУШ»
Журналіст:
Огей Антон Володимирович