По кілька вступників на університет. В Україні бракує майбутніх вчителів фізики

Як повідомлялося раніше, у кількамільйонній столиці стати вчителями хімії та фізики виявили бажання всього по півтора десятка людей. На жаль, в інших областях ситуація з цим не краща, пише «Дзеркало тижня».

Цього року найбільший набір на вчителя фізики та астрономії — від п’яти до 12 вступників в університетах-лідерах. В інших закладах вищої освіти ситуація щодо вступу на ці спеціальності ще складніша.

Тернопільський національний педагогічний університет став лідером за кількістю вступників, які отримали бюджетні місця на спеціальність «вчитель фізики та астрономії». На цю спеціальність там вступили 12 людей. У Чорноморському національному університеті на цю спеціальність вступили десять абітурієнтів, у Дрогобицькому педагогічному університеті імені Івана Франка — дев’ять, у Криворізькому педагогічному університеті — сім, а у Житомирському державному університеті — шість вступників. На п'ять закладів — 44 абітурієнти.

Інфографіка «Дзеркала тижня»

Такі результати вступної кампанії доктор хімічних наук Юрій Халавка називає «повним згортанням підготовки вчителів фізики та хімії».

Настав час усвідомити, що вчителі хімії та фізики у школах — це величезний скарб. Пояснення того, які перспективи й можливості має професія, а також формування інтересу до наукової кар’єри у школярів безпосередньо залежать від учителів. І лише з їхньою допомогою можна формувати якісну профорієнтацію з природничих наук, — пише Халавка.

Він підкреслює, що у старших профільних класах роль учителя фізики стає ще вагомішою, оскільки учням потрібно розуміти реальні інженерні рішення та технології, а не лише мати знання про «побутову фізику». Інтерес учнів до майбутньої професії залежить від здатності вчителя продемонструвати зв’язок фізики чи іншої природничої дисципліни із сучасним виробництвом.

Халавка наголошує, що держава має системно підтримувати учителів фізики, хімії та інших природничих наук, зокрема забезпечувати якісний методичний супровід і запроваджувати стипендіальні програми.

Інфографіка «Дзеркала тижня»

Потрібно також осучаснювати навчальну програму з хімії, щоб учні опановували сучасні досягнення цієї науки, а також забезпечити взаємодію учителів і викладачів ЗВО з виробництвом. Це дало б змогу учителям ділитися з учнями передовими знаннями, мотивувати їх та пояснювати, які кар’єрні перспективи на них можуть чекати.

Дуже корисною практикою може стати активний патронат бізнесу (зі стипендіями для найкращих студентів і викладачів, спільним використанням обладнання тощо), зокрема певних підприємств високотехнологічних галузей, над освітніми програмами природничого циклу, — пише Халавка.

Титульне фото: Magnific