У ніч на 1 серпня ворог завдав ударів двома безпілотниками по логістичному центру видавництва «Ранок». Точні збитки досі підраховуються, проте вже зараз відомо, що у вогні загинуло близько 10 мільйонів примірників книжок, загальною вартістю близько мільярда гривень. Серед них було щонайменше 1 мільйон нових підручників для 4 і 9 класів.
У зв'язку з цим у громадськості виникли питання: скільки підручників зможуть отримати школи до 1 вересня? Чому склад на мільйони книжок знаходився у Харкові, який перебуває за 25 кілометрів від фактичної лінії фронту? Чи можна було запобігти втратам, релокувавши виробництво до безпечних міст за державною програмою, яка діє з 2022 року? «Всеосвіта» звернулася до видавництва з цим питанням.
Коментар видавництва «Ранок»
Чому ваше видавництво не скористалося програмою релокації підприємства з Харкова?
Це запитання ми чуємо часто. Але важливо розуміти, що релокація не вирішує ключових проблем великого видавництва. Державна програма допомагає перевезти підприємство, знайти приміщення чи перемістити обладнання. Але вона не може перенести всю екосистему книговидання.
«Ранок» — одне з найбільших видавництв України, і це не лише офіс чи склад. Це редакції, автори, поліграфічні підприємства, логістика, десятки тисяч квадратних метрів зберігання та мільйони книжок в обігу. Найпотужніші друкарні країни історично працюють саме в Харкові. 70% всіх українських книжок друкують тут. Ці друкарні просто так не перевезеш.
Автоматизований логістичний центр — це був величезний склад, обладнаний за європейськими стандартами. Тут використовував передові технології для швидкого сортування, обліку, зберігання та обробки великих обсягів книжкової продукції, окремі термінали для завантаження автомобілів. Це не якась хлібопекарська машина, це величезний завод.
Навіть якби ми повністю переїхали, папір усе одно потрібно везти з Європи, друкувати великі наклади все одно доводиться на українських поліграфічних потужностях, значна частина яких розташована в Харкові. Підручники треба оперативно доставляти по всій країні. Друк частинами в інших містах суттєво збільшить собівартість і строки виробництва. Крім того, релокація не розв'язує проблем із кредитуванням, страхуванням воєнних ризиків чи постачанням паперу.
Саме тому ми обрали інший шлях: не повну релокацію, а розподіл ризиків. Ми створили резервні склади в інших областях, перебудували логістику та дублювали критично важливі процеси. На жаль, навіть це не може повністю захистити від цілеспрямованих атак на книжкову інфраструктуру.
Та чи були шкільні підручники розміщені на інших складах і скільки постраждало підручників від загальної кількості?
Так, підручники були розміщені не лише в Харкові. Загалом на 31 липня видавництво «Ранок» завершило друк 2 768 054 примірників навчальної літератури за державним замовленням. Усі видання були сформовані відповідно до замовлень конкретних шкіл, запаковані та готові для подальшого відвантаження до шкільних бібліотек у різних регіонах України.
Саме зараз ми розвозимо підручники до шкіл, бо запланували доставити всі замовлення до 1 вересня. За нашими оцінками, приблизно 75% шкіл отримають підручники вчасно. Це ті підручники, які вже були розвезені по Україні, по регіональних складах. А десь 20—25% підручників будуть затримані до жовтня.
Серед втраченого через дроновий удар по логістичному центру у Харкові — понад мільйон підручників за держзамовленням для 12,5 тисячі шкіл. Перший пріоритет для команди «Ранку» сьогодні — додрук знищених підручників.
Війна з книгами
Як пише «NV», систематичний терор рашистів проти українських книг і видавництв триває від початку повномасштабного вторгнення.
12 березня 2022 року — у Харкові пошкоджено будівлю друкарні «Юнісофт», однієї з найбільших в Україні, яка співпрацює з понад 200 видавництвами.
24 квітня 2022 року — пошкоджено логістичний центр видавництва «Ранок» у Харкові.
23 травня 2024 року — внаслідок ракетного удару по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові загинули 7 працівників, 20 поранені, знищено 50 тисяч книжок. Постраждали видавництва «Ранок», Vivat, КСД.
1 березня 2025 року — у Харкові пошкоджені виробничі потужності друкарні «Тріада-Пак» та книгарень «Книголенд» і КСД.
17 червня 2025 року — у Києві знищено офіс та склад видавництва «Український пріоритет».
2 липня 2026 року — внаслідок масованої атаки на Київ пошкоджено склад видавництва BookChef та друкарню «Мега-Поліграф». Знищено підручники та поліграфічні матеріали видавництва «Ранок».
4 липня 2026 року — пошкоджений склад видавництва «Наш Формат» у Києві.
7 липня 2026 року — авіаудар по Харкову пошкодив склад видавництва «Ранок».
8 липня 2026 року — зруйновано офіс ви давництва «Мамине сонечко» та знищено запаси дитячих книжок.
19 липня 2026 року — знищено склад видавництва «Книголав», де зберігалося 250 тисяч книг. Через пошкодження друкарні «Конві» було втрачено від 410 до 600 тисяч підручників та їхніх заготовок. Постраждала велика кількість видавництв.
Тільки за липень 2026 року від ударів московитів постраждало щонайменше 35 видавництв, у вогні загинуло понад 1,5 млн книг. Водночас трагедія 1 серпня виявилася набагато масштабнішою.
Атака 1 серпня
У ніч на 1 серпня московитські потвори завдали удару двома реактивними «Шахедами» по логістичному центру видавничої корпорації «Ранок». Удар призвів до жахливих наслідків.
Згоріло близько 10 млн книг на понад мільярд гривень, загалом — 28 тисяч найменувань. Серед них було безліч свіжонадрукованих підручників, які мали відправитися 3 серпня в українські школи. Спочатку називалися цифри у 150 тисяч знищених підручників, зараз цифра зросла до 1 мільйона.
Рятувальник на знищеному складі видавництва «Ранок» у Харкові, 3 серпня 2026 року. Фото: Суспільне Харків
Підручники були всі можливі: французька мова, німецька мова, всесвітня історія, історія України, мистецтво, правознавство, охорона безпеки і здоров'я, фізика, хімія, англійська мова. Понад 27 найменувань підручників, і це все повинно було їхати до шкіл. Із сьогоднішнього дня, 3 серпня, повинні були роз'їжджатися в школи, — говорить директорка логістичного центру видавництва Зубкова.
За словами Зубкової, на складі знаходилося 15—20% продукції всіх українських видавництв. Склад був площею близько 9—10 тисяч кв. м. Станом на 3 серпня пожежа продовжувала тривати і, за прогнозами ДСНС, могла не стихати ще 2—3 дні.
Знищений російськими ударами 1 серпня 2026 року склад видавництва «Ранок» у Харкові.
Окрім видавництва «Ранок», на складі книжки зберігала низка видавництв, які входять до групи компаній видавничої корпорації RNK-Ranok: Readberry, «Жорж», «Фабула», «Ще одну сторінку», Varvar Publishing, «Основа», «Своє», Korali Books, «Кенгуру», 4mamas.
«Ранок» не вперше потрапляє під удари рашистів. У логістичний центр видавництва московити вже влучали з РСЗВ «Град». Це призвело до збитків у 16 млн гривень.
Як писало «Інтерфакс» у 2023 році, задля безпеки видавництво «Ранок» повністю перелаштувало логістичні ланцюжки, розвезло книжки на додаткові резервні склади — у Львові, Коломиї, Луцьку, Києві, а основний склад був перенесений до Львова. Рік потому директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов теж розповідав про дії щодо мінімізації ризиків від ворожих ударів.
Ми робимо все, щоб диверсифікувати ризики. Наприклад, зараз наші видання друкуються в 14 друкарнях, усі розташовані в різних областях України. Кожен новий наклад ми ділимо на партії та відправляємо на зберігання до наших логістичних центрів у Києві, Львові, Луцьку та Коломиї. Наші підручники зберігаються у відносно безпечних регіонах, тому всі школи гарантовано їх отримають, — казав він.
Склад видавництва «Ранок» після російського влучання. Фото: Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Програма релокації
З весни 2022 року в Україні діє державна програма релокації підприємств із прифронтових зон у безпечні регіони. За перші півтора року нею скористалися 840 підприємств.
До програми може долучитися будь-яке підприємство, здійснивши повну або часткову релокацію своїх потужностей. Програма поширюється на регіони, що постраждали від бойових дій. Щоб стати учасником програми, потрібно просто подати електронну заявку. Після обробки усіх запитів Міністерство економіки визначає черговість релокації компаній.
Після ухвалення позитивного рішення про переміщення підприємство отримає пакет державної підтримки:
Підбір місця розташування для потужностей підприємства.
Допомога з перевезенням на нову локацію.
Сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників.
Підтримка у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту.
Пріоритет мають стратегічні підприємства та компанії, які виробляють товари першої потреби. Також держава надає підприємствам, які можуть самостійно забезпечити демонтаж та перевезення своїх потужностей до найближчої залізничної станції, допомогу з логістичних питань.
Жодних підстав для відмови щодо переміщення немає. Є першочерговість розгляду заявки, можливість демонтажу, наявність локації з необхідними умовами для роботи в регіонах, що приймають, та черговість перевезення. У рамках релокації підприємства приймали регіони Західної або Центральної України.
Титульне фото: Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
