«Заклади мають нести відповідальність». Що новий міністр освіти казав про плагіат у дисертаціях?

У жовтні 2025 року, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, кандидат на посаду судді Олександр Короленко публічно визнав, що писав дисертації на замовлення. Він підготував дві дисертації для чинних суддів — Ващук і Морозовської.

Після оприлюднення відео співбесіди антиплагіаторка Світлана Вовк звернула увагу на ці зізнання та закликала Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти перевірити й скасувати наукові ступені псевдоавторок.

Тоді НАЗЯВО очолював нинішній міністр освіти Андрій Бутенко, який заявив, що його агентство не має таких повноважень, а вирішальну роль у боротьбі з плагіатом мають відігравати заклади освіти, а не МОН чи поліція.

Агентство не має повноважень самостійно ініціювати перевірки. Емоційно нас наділяють повноваженнями прокурорського органу в галузі освіти, але, на жаль, це не так, — казав Бутенко.

Бутенко наголошував, що НАЗЯВО може діяти лише у випадках, коли отримує офіційні звернення, що відповідають його компетенції. Агентство не мало права ініціювати перевірки навіть тоді, коли було відомо про факти нечесного захисту.

Проте, на думку посадовця, вирішальну роль у боротьбі з недоброчесністю має відігравати заклад освіти.

Ми шукаємо відповідального, якийсь державний орган: поліцію, МОН, НАЗЯВО. Але тут питання, перш за все, до закладу вищої освіти — як вони на це відповіли, чому не реагували. Академічна спільнота перебудувала систему захистів дисертацій так, щоб повноваження держави передали до академічної відповідальності й академічної свободи закладу. Тож заклади мають і нести відповідальність, — підкреслював він.

Бутенко визнавав, що тодішнє законодавство не передбачало покарання за написання наукових робіт на замовлення. Позбавлення наукового ступеня було можливе лише щодо авторів, у чиїх роботах виявлено фальсифікацію, фабрикацію або академічний плагіат.

Водночас він зазначав, що у протидії фейковим науковим роботам важлива позиція академічної спільноти. Людей, які порушили принципи академічної доброчесності, за його словами, не мають брати на роботу чи толерувати у професійному середовищі.

Левова частка звернень про факти академічного плагіату надходить від однієї людини. Інші, хто бачать порушення, не реагують, хоча ми щомісяця скасовуємо дисертації за академічний плагіат, це дієвий механізм з боку агентства. Досі працюють «підпільні фабрики» захисту дисертацій. Поки українське освітнє товариство не ставитиметься до цього негативно, а не приховуватиме, нічого не зміниться, — казав Бутенко.

Фото: зі сторінки Андрія Бутенка у Facebook