«Наука не може бути нудною». Ректор ЛНУ розповів, як зацікавити дітей академічною сферою

Проблема низької популярності предметів кластеру «Хімфізбіо» актуальна не перший рік. Це видно, зокрема, і з цьогорічних результатів НМТ. Фізику на 200 балів склав всього 51 учень із 11 222, які писали предмет, біологію — 41 із 75 141, хімію — 27 із 3 015. Така велика кількість тих, хто складав біологію, пояснюється, на жаль, не популярністю предмета. Часто біологію обирають ті, хто не знає, який предмет писати, щоб отримати прохідний бал.

Про те, як збільшити кількість абітурієнтів-науковців, в інтерв’ю «Zahed.net» розповів ректор Львівського національного університету ім. Івана Франка Роман Гладишевський.

Посадовець наголосив, що теза про «нудну науку» — міф. Наука не може бути нудною, доки вона дозволяє відкривати щось нове. Зокрема, коли людина відкриває щось нове для себе, тоді у неї виникає цікавість. Університет — це середовище, де природна зацікавленість має перерости у науковий пошук.

Заклад проводить співпрацю з Малою академією наук і школами для роботи з молоддю. За словами Гладишевського, в таких напрямках важливою є міждисциплінарність. Школа юних хіміків може зібрати десяток зацікавлених учнів. На мистецьких заходах слухачів буде більше. Але виш, наприклад, об'єднав ці два напрями у «Кольорову хімію» — учні могли самі синтезувати барвники, виготовити на їхній основі фарби і намалювати картини. Це дозволяло проводити майстер-клас як під супроводом науковців, так і митців.

Ось тоді аудиторія заходу була набагато ширшою, міждисциплінарність відкриває нові можливості для зацікавлення наукою, — сказав Гладишевський.

Важливою також є співпраця з журналістами та громадськістю. Суспільство має розуміти, у чому користь певного відкриття. Науковці ЛНУ беруть участь у телевізійних програмах, проводять інтелектуальні зустрічі, конкурси.

До прикладу, за 17 років існування Всеукраїнський конкурс юних дослідників «Кристали» імені Євгена Гладишевського зібрав аудиторію з понад 30 тисяч учасників з усієї України. Учні молодших класів вирощують кристали разом із батьками. Коли вони приходять ділитися своїми результатами, то з ними часто є батьки, дідусі, бабусі. Конкурс фактично став сімейним. І це теж шлях зацікавлення наукою.

Ректор звернув увагу і на проблему виїзду молоді за кордон. На його думку, щоб втримати молодь в Україні, потрібні освітні програми, які мають відповідати викликам часу. Студентам потрібна гнучка освітня траєкторія, щоб вони могли самі обирати додаткові дисципліни та послідовність їхнього вивчення. Важливими є залучення роботодавців, дуальна освіта.

Ми стараємося, щоб такі компоненти були у кожній освітній програмі, щоб відбувалися заняття на виробництві чи там, де майбутній випускник буде працювати, вдосконалюватися, — сказав Гладишевський.

Титульне фото: Прес-центр ЛНУ імені Івана Франка