Менше половини батьків підтримують реформу старшої профільної школи. Це показали результати дослідження «Ставлення батьків учнів 12—18 років до реформи профільної середньої освіти в Україні». Дослідження проводилося у травні 2026 року серед 1000 батьків, воно було виконане за ініціативи освітньої омбудсменки Надії Лещик, яка оприлюднила результати моніторингу.
Омбудсменка написала, що результати дослідження дозволяють простежити певні проблеми, які мають вплив на реалізацію реформи. Наразі підтримують реформу профільної школи НУШ 14,3% батьків, швидше підтримують — 30,7%. Тобто загалом позитивно ставляться — 45% батьків. Не підтримують реформу — 10,7%, швидше не підтримують — 21,2%. Загалом більш негативно ставляться — 31,9%. Не змогли точно визначитися — 11,9%, про необізнаність у реформі повідомили 11,2%.
Ще менш позитивні відсотки щодо користі реформи. 11% батьків вважають реформу корисною, 31% — швидше корисною для дітей. Загалом — 42%. Водночас некорисною реформу вважають 14,3% опитаних, а швидше некорисною — 18,6%. Тобто загалом — 32,9%. Важко сказати було 16,2% опитаних, необізнаними у цьому питанні є 9%.
Серед батьків, які вбачали користь у реформі, найчастіше повідомляли про можливість для дитини зосередитися на предметах, які їй корисні — 29,6%. Про те, що дитина зможе більш свідомо обрати майбутню професію, зазначили 27,1%.
Загалом дослідження продемонструвало, що значний відсоток батьків залишається непроінформованим щодо реформи. Серед тих, хто вбачає користь у реформі, 26% не змогли назвати її переваги. Крім того, 46,9% батьків не володіють інформацією про те, чи здійснюється у їхній громаді процес формування освітньої мережі. А 28,8% не знають, чи проводилося в їхній громаді обговорення формування мережі шкіл. Часто батьки заявляли, що у них не проводиться ані формування освітньої мережі (29%), ані її обговорення (52,6%). Навіть омбудсменка зазначила, що ці цифри можуть свідчити про недостатню комунікацію щодо реформи та низький рівень громадської участі.
Що насторожує батьків у реформі
Найбільше батьків насторожує у реалізації реформи профільної школи недостатня кількість інформації про те, як відбуватиметься навчання в ліцеї (24,7% опитаних). Також важливе значення має психологічний аспект: 22,7% опитаних зазначили, що їх насторожує перехід дитини в інший заклад освіти та зміна колективу. Незрозумілість із вибором профілю непокоїть 20,3%. По 11,7% респондентів насторожують далека дорога до ліцею та безпекові умови підвезення до ліцею. 10,3% опитаних турбує стан доріг, 8,8% — відсутність підвезення до ліцею, 8,4% — проблеми з організацією підвезення, 5,9% — відсутність житла (пансіону). Нічого не насторожує лише 7,5% респондентів.
Крім того, серед мешканців сіл, які долучилися до опитування, 66,7% зазначили наявність підвезення до закладу освіти, 25% — про те, що воно відсутнє, і 8,3% опитаних не володіють інформацією. Разом із жителями міст відсоток наявності підвезення менший, але це очевидно з огляду на відстань розташування шкіл у містах.
Рекомендації омбудсменки
Лещик зазначила, що результати дослідження демонструють потребу у посиленні комунікації щодо реформи. На державному рівні вона рекомендує:
Пропрацювати з кожною громадою її можливості щодо створення чи нестворення ліцею.
Розробити інформаційні матеріали щодо суті профільної школи.
Провести інформаційну кампанію щодо реформи серед батьків, громад, закладів освіти та педагогів.
Проводити роботу з учителями, які будуть викладати в академічних ліцеях.
Запустити реформу психологічної служби та розробити матеріали для шкільних психологів в умовах профільної школи.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
