Омбудсменка закликала до обов'язкових конкурсів для директорів шкіл

Освітня омбудсменка Надія Лещик наголосила на необхідності обов’язкових конкурсів для директорів шкіл у закладах середньої освіти. Зокрема вона зазначила, що на це є запит від суспільства. Втім, забезпечення таких конкурсів стикається із серйозною кількістю проблем. Допис на відповідну тему вона опублікувала на сторінці у Facebook.

Спочатку Лещик наголосила, що відсутність конкурсів не дозволяє здійснювати належний контроль за призначенням. Конкурс — необхідна процедура для публічного і прозорого відбору керівника закладу, а відновлення конкурсів — це крок уперед для розвитку закладів освіти. Вона також звернула увагу на результати аудиту ДСЯО, які засвідчили, що у 2025 році у 77% шкіл виявили порушення в частині виконання обов’язків керівником закладу. Ще у 2024 році цей показник становив 60%.

У 2025 році у 61% шкіл виявлено порушення щодо наявності та змісту установчих документів, ліцензій, статутів, тоді як у 2024 році таких закладів було 53%. У 54% закладів зафіксовано порушення щодо атестації педагогічних працівників, що майже відповідає рівню 2024 року — 55%. У висновку звіту було зазначено, що однією з причин таких результатів може бути недостатня ефективність управління з боку директорів.

Ще 29 квітня Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 13478-1, яким передбачається повернення прозорої системи відбору кадрів до державних органів. Одним із ключових положень є завершення «спрощеної процедури добору кадрів»: пропонується скасувати тимчасовий порядок призначень, запроваджений на початку повномасштабного вторгнення. Також протягом вересня — листопада 2026 року пропонується провести конкурси на посади, призначення на які відбулося без конкурсів. Виняток буде лише для прифронтових та тимчасово окупованих територій.

Проблеми проведення конкурсів

Окремою проблемою щодо проведення конкурсів у закладах освіти є відсутність чітких механізмів для оскарження рішень, якими порушено умови проведення конкурсу.

Для того щоб конкурсна процедура відбувалася належно, важливо, щоб:

• існували дієві механізми оскарження і вони були чітко окреслені нормативно;

• з такими механізмами були ознайомлені всі учасники конкурсу.

Те ж саме стосується і чітких та зрозумілих дій посадовця у разі порушення його прав на етапі призначення на посаду керівника. Зазвичай відповідні норми мають бути окреслені у положенні про конкурс, але не завжди положення містять усі ці норми. Це призводить до того, що кандидати на посаду директора не можуть ефективно захистити свої права. Люди часто просто не знають, куди саме треба звертатися.

У законодавстві чітко не окреслено процедуру оскарження рішень конкурсної комісії. При цьому така прогалина впливає як на тих людей, які бажають оскаржити рішення конкурсної комісії, так і на тих, які були обрані переможцями, адже трапляються ситуації, коли їх не призначають на посаду через оскарження рішень конкурсної комісії.

У зв’язку з цим Лещик пропонує доповнити відповідними положеннями Закон «Про повну загальну середню освіту», де передбачити, що кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення комісії в суді. Водночас виникають й інші проблеми. Інколи деякі засновники не укладають контракт із переможцями. Це призводить до інших позовів, наприклад про визнання бездіяльності протиправною. Омбудсменка наголосила, що рішення укласти контракт за результатами конкурсу не є дискреційним, тобто засновник не може обирати на власний розсуд, як йому діяти.

Також варто нагадати, що нещодавно голова парламентського Комітету з питань освіти Сергій Бабак запустив голосування у власних соцмережах щодо того, чи потрібно робити обов’язковими конкурси на посаду директорів шкіл, з огляду на звіт ДСЯО, на який посилається і Лещик. Наразі більшість опитуваних висловилися позитивно щодо обов’язкових конкурсів.

Титульне фото: Надія Лещик