Програма розвитку української мови, прийнята до 2030 року, передбачала виділення мільярда гривень на 2025 рік, але фактично було виділено лише третину суми, що призводить до очевидних проблем. Про це, а також порушення мовного законодавства в освіті розповіла мовна омбудсменка Олена Івановська в інтерв’ю «Lb.ua».
Загалом з початку року і до 12 травня 2026 року до офісу омбудсменки надійшло 1045 звернень, з них скарг на порушення мовного законодавства у сфері освіти — 78. Нещодавно до Івановської приходила отримувати постанову про порушення вчителька біології однієї зі шкіл, яка є переселенкою, і її учні зафільмували, як вона використовувала під час уроку російську мову.
У мене змішані почуття після зустрічі з цією жінкою… Ця жінка все життя пропрацювала на сході України в російськомовній школі і сказала, що бувають ситуації, коли донести думку українською їй складно. Тоді вона переходить на російську, хоча дуже старається викладати українською, але це дається надзвичайно важко, — розповіла Івановська.
Вчителька шукала безкоштовні державні курси української, а їх немає, бо, за словами омбудсменки, ресурсів на такі курси теж немає. Раніше омбудсменка наголошувала у своєму звіті, що на програму розвитку української мови виділили лише третину від запланованого на 2025 рік мільярда гривень.
Зрозуміло, що ми живемо в часи, коли державний ресурс витрачається передусім на зброю, але й мова теж є зброєю, щоправда, духовною, — наголосила омбудсменка.
Вона вважає необхідним подолання «позаурочної двомовності», коли діти та вчителі поза уроком переходять на російську. Івановська називає це найскладнішим етапом мовної деокупації освіти. Якщо педагог демонструє подвійні стандарти (українська — для уроку, російська — для життя), він виховує в дитині лицемірство.
Необхідно припинити дискусії про те, чи є перерва частиною освітнього процесу. Законопроєкт №13072, який омбудсменка підтримує, має на меті закріпити на рівні закону обов’язок використовувати українську упродовж усього часу перебування в закладі. Івановська впевнена, що необхідне включення показника «створення україномовного середовища» до критеріїв атестації педагогічних працівників. Учитель, який не здатен підтримувати мовні правила закладу, має нести дисциплінарну відповідальність.
Освіта в Україні — приватна чи державна — не може бути інструментом пропаганди ворога. Я вимагаю від Верховної Ради ухвалити цей документ (законопроєкт №13072 — ред.) у першому читанні та в цілому найближчим часом. Це дасть моєму Секретаріату та правоохоронним органам чіткий юридичний важіль: бачимо російську мову в освітньому процесі приватної структури — маємо підставу для негайного припинення такої діяльності, без довгих дискусій про те, чи це «просто гурток», чи «релігійна громада», — сказала Івановська.
Мовна омбудсменка зазначила, що раніше основний масив скарг стосувався живої комунікації в умовних магазинах. Тоді як зараз першість тримає сфера інформації в інтернеті. Люди стали менше стикатися з російською мовою у фізичних закладах, але дедалі частіше бачать її на сайтах, в Instagram-магазинах та мобільних застосунках. Це означає, що фізичний простір значною мірою було очищено, і тепер боротьба перемістилася в цифровий вимір. Тепер українці перейшли до візуального домінування державної мови.
Омбудсменка наголосила і на штрафах, погодившись, що їх розмір потрібно збільшити вдесятеро. Але їх варто застосовувати до системних порушників, які, по суті, ігнорують державу. Попередження має бути лише шансом для тих, хто помилився випадково. Для тих же, хто порушує закон систематично, санкції мають бути такими, щоб ігнорування української мови ставало економічно неможливим. Не можна дозволити перетворити захист державної мови на нескінченний цикл «скарга — попередження — ігнорування».
Тому помножити штрафи на 10 — це цілком робочий варіант для системних порушників. Ми маємо діяти за принципом: не поважаєш державну мову — втрачаєш прибуток, не дотримуєшся закону — втрачаєш право на професійну реалізацію, — наголосила омбудсменка.
Титульне фото: Lb.ua