«Списуємо 20 тисяч книжок, а отримуємо п’ять» — українські бібліотекарі про критичні зарплати і нестачу книг

Наочно можна побачити, в якому стані перебуває в Україні бібліотечна справа, на прикладі харківських бібліотек. Там за рік можуть списувати тисячі книжок, а взамін отримувати штучну кількість нових. Катастрофічно низькими залишаються і зарплати бібліотекарів, через що туди майже не йде працювати молодь. Про це в етері Українського Радіо Харкова розповіли директорка центральної бібліотеки ім. Івана Франка Олена Чернецька та директорка бібліотечної системи Немишлянського району Віра Гребенюк.

Фонд центральної бібліотеки ім. Івана Франка становить близько 400 тисяч книжок. Але зараз проводиться списання екземплярів, які надруковані рашистською. А от нових українських книжок не вистачає.

Ми дуже потребуємо української книги. Якщо ми за рік списали 20 тисяч, а отримали п'ять, то ви розумієте... Від держави отримали за рік 150 книжок. Отримує обласна наукова бібліотека, а потім вони ділять на райони, — розповіла Чернецька.

Ці 150 книг діляться на декілька бібліотек. Наприклад, у Немишлянському районі їх 6 — одна центральна і п’ять філіалів. Тобто за рік одна бібліотека від держави отримує 25 книжок. Через це бібліотекам доводиться звертатися по допомогу до видавництв чи благодійних організацій.

Ми працюємо з громадськими організаціями. У тому році (2025, — ред.) ми відкомплектувалися на 7,5 тисяч (книжок, — ред.), але це з громадськими організаціями. Пишемо листи у видавництва, звертаємося до спонсорів, дуже багато громадських організацій, які підтримують нас книжкою, — додала Чернецька.

До війни Харків виділяв багато коштів на доукомплектування книжками, але через повномасштабне вторгнення на це немає фінансів. Тож зараз доводиться просити безкоштовні книжки у видавництв. Наразі співвідношення в бібліотеках книжок українською і російською — половина на половину.

Міністерка культури Тетяна Бережна нещодавно повідомляла, що з середини 2026 року планується постачати книги до бібліотек у співфінансуванні з місцевою владою. Частина коштів буде з бюджету, частина — з громад.

Зарплата бібліотекарів — мінімальна

Ще одна проблема, з якою стикається бібліотечна система — це зарплати працівників. За словами бібліотекарок, заробітна плата молодого фахівця після вирахування податків та зборів становить до 6 тисяч гривень.

Ми говоримо про мінімальну зарплату. У молодого спеціаліста, у якого немає вислуги років і стажу роботи, десь приблизно 5,5 тисяч гривень. Хочеться молодих кадрів побільше, — каже Чернецька.

Міністерка культури Бережна визнала, що ситуація із зарплатами бібліотекарів є критичною. На це посадовиця сказала, що Мінкульт пропонує «концепцію змін у зарплаті» й розраховує, що це буде відображено вже у наступному році.

Загалом у всій сфері культури ми бачимо, що 27% людей втратили роботу чи виїхали, тобто це величезні втрати, і велика частина з них саме з бібліотечної сфери. Але для того, щоб правильно реформувати цю галузь, ми маємо отримати статистику з усієї України. Ми розуміємо, скільки бібліотечних закладів є, зараз збираємо інформацію. Але аудит — це запорука того, що реформа буде здійснена правильно, і зараз якраз ми займаємося аудитом, — сказала Бережна.

Бібліотеки, тим часом, давно перестали бути просто книгозбірнями. Там волонтери проводять тренінги, художники виставляють картини. Діти вправляються у малюванні, вишиванні. З ними займаються і бібліотекарі.

У нас проходять заняття «Смартфон з нуля», є проєкти для дітей, проєкти, пов’язані з психологією, проводимо зустрічі з військовими. Бібліотека — це вже не просто книгозбірня, вона як культурний хаб, — додала Віра Гребенюк.

Титульне фото: «Суспільне»