Чому не варто їхати навчатися за кордон одразу після школи та на якому місці знаходиться війна серед причин неповернення молоді? Про це розповів президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт в інтерв’ю РБК-Україна.
Відповідаючи на питання журналіста, чи не їде молодь за кордон не стільки за освітою, скільки за кращими умовами життя, Квіт зазначив, що кожна війна виштовхує за кордон мільйони людей, і це можна зрозуміти, бо люди втікають від небезпеки. Президент НаУКМА також пригадав, що екс-міністерка освіти Анна Новосад, посилаючись на соціологічні дослідження, повідомила на одному із заходів, що серед причин, які заважають школярам повертатися в Україну, війна займає четверте місце.
Тому зараз, можливо, нам слід зосередитися не лише на освітніх втратах, а також на загрозах психологічного стану українських підлітків в умовах браку живого спілкування, браку соціалізації з однолітками. У них переважає зануреність у соціальні мережі, перебування поза новинним порядком денним українського суспільства, — розповів Сергій Квіт.
Він також зазначив, що, на його думку, не варто після школи відразу вступати на бакалаврську програму за кордон. У такому випадку існує загроза повністю відірватися від України, оскільки не лише професійні навички, але й увесь понятійний апарат молодих людей формується в інших реаліях.
За словами посадовця, міжнародний досвід краще здобувати через академічні обміни або вступати за кордон уже на магістратуру.
Не треба легковажити українською вищою освітою, попри відчутні освітні втрати та проблеми з безпекою. Українські університети у своїй більшості дають якісну бакалаврську освіту, дуже часто — належну магістерську освіту, а також пропонують хороший рівень освітньо-наукових програм доктора філософії, — зазначив Квіт.
На його думку, якщо до українських вишів додати студентську вимогливість і внутрішню дисципліну, то можна отримати всі необхідні знання і вміння. Також Квіт зазначив, що деякі студенти НаУКМА, які навчаються за кордоном, планують повернутися в Україну, щоб продовжити навчання тут.
У сучасному світі немає внутрішніх ринків освіти — є один глобальний ринок. Оскільки зараз будь-хто може поїхати навчатися будь-куди, українським університетам доводиться конкурувати з усіма іншими закордонними закладами.
Титульне фото: «РБК-Україна»
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
