«Кілометродитина» і погані дороги. Освітянин розповів про проблеми реформи НУШ

Директор Вінницького ліцею Олександр Козлов, який нещодавно розкритикував міністра освіти Оксена Лісового і реформу НУШ, звернув увагу на важливий аспект: через скорочення кількості закладів освіти в рамках реформи — в центрі уваги починає опинятися так звана «кілометродитина», яка стала головною одиницею виміру успіху громад. На погані дороги почали звертати увагу після Конгресу місцевих та регіональних влад, де наголошували на проблемах логістики.

Цей термін, озвучений керівником Миколаївської області, став моментом істини. Він миттєво перевів дискусію з високих матерій у площину жорсткої логістики, — написав Козлов.

На думку освітянина, аналіз підготовки до реформи виявив тривожну тенденцію: МОН перетворюється на логістичний центр. Адже наразі 50% навчання залежить від стану доріг, щоб дитину можна було довезти до закладу. В таких умовах освітня політика стає заручницею автодору.

Держава продовжує закуповувати шкільні автобуси, проте на місцях лунає логічне занепокоєння: який сенс у новому транспорті там, де через стан дорожнього покриття він виходить з ладу за один навчальний сезон? — пише директор ліцею.

Зокрема, під час Конгресу місцевих та регіональних влад в дискусію втрутився особисто голова держави, який наголосив, що «ми не можемо возити дітей у віртуальну реальність. Немає дороги — немає реформи».

Козлов вказав, що це пряма відповідь на стратегію МОН щодо швидкої оптимізації мережі шкіл. Аргументація громад виявилася переконливою: після вилучення фінансів від них вимагають власним коштом забезпечувати інфраструктуру для майбутніх ліцеїв, які «поки що існують переважно в планах».

Закриття шкіл напряму впливає і на успішність дітей, які змушені доїжджати до закладів десятки кілометрів, вичерпуючи свій освітній ресурс. На думку Козлова, логіка керівництва зрозуміла — створювати потужні хаби із лабораторіями та фаховими вчителями. Однак він вважає, що навряд чи дитина, яка подолала 40 кілометрів бездоріжжям у шкільному автобусі, зможе ефективно ці лабораторії використовувати.

Якщо реформа профільної школи й надалі вимірюватиметься кількістю закупленого транспорту та закритих малокомплектних шкіл, ми ризикуємо втратити суть освіти. Навчання — це передусім робота з людським капіталом. Поки реформа нагадує спробу втиснути в життя села модель, де дитина — лише статистична похибка, — пише директор ліцею.