Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак вважає, що цілі, наявні в державному стандарті освіти, недосяжні для більшості учнів. Про це він розповів в інтерв’ю «Новій українській школі».
Не треба бути генієм, щоб це зрозуміти. Маємо ситуацію, коли з різних причин цілі, прописані в державному стандарті освіти, недосяжні для більшості учнів. Вимоги, які сьогодні передбачені державним стандартом, — декларативні. А це означає, що треба бути реалістами і змінити стандарт, — стверджує Руслан Гурак.
ДСЯО три роки проводила моніторинг рівня знань учнів 6-х і 8-х класів з української мови та математики. Дослідження базується на тестуванні і охоплює 2023—2025 роки. Результати показали, що провалля знань дітей немає. Більшість учнів перебувають у групі середнього рівня знань — 62—64% від загальної кількості учасників тестування.
Проте важливо розуміти, що при проведенні моніторингу (а він проводиться серед учнів 6-х і 8-х класів) і формуванні завдань ми беремо за верхню планку середній рівень державного стандарту освіти. Тобто із завданнями середнього рівня повністю змогли впоратися, лише 4—5% учнів, — пояснив Гурак.
На думку посадовця, питання не в тому, понижувати чи не понижувати стандарт відповідно до спроможності учнів. Питання саме в розумінні цілей стандарту за конкретними напрямами. А ціль в освіті повинна бути досяжною.
Якщо ж декларувати цілі, яких досягнути практично неможливо, то можна отримати зворотний ефект — так звану освітню прірву. Навчання Гурак порівняв з катанням на велосипеді: якщо дитина кілька разів з нього впала, то вона більше не захоче вчитися кататися, якщо в неї не буде достатньої підтримки від батьків та вчителів.
Як збалансувати цей процес, це, певно, найбільший виклик, який може бути. Але цілі в державному стандарті повинні бути досяжними. Їх слід на час війни переглянути, і, безумовно, скоригувати в такий спосіб, щоб за потреби можна було більше часу приділити на вивчення однієї теми досконаліше, замість того, щоб вивчати 10 тем, але не вивчити жодну, і потрапити в результаті в цю освітню прірву, — наголосив Гурак.
Посадовець зазначив, що в українських школах досі залишається проблема, яку хотіли виправити реформою НУШ — діти не вміють застосовувати знання на практиці. Вони можуть вивчити правило і дати відповідь, але застосувати правило вдається не кожному. Наприклад, всі школярі легко знаходять площу прямокутника чи радіус кола, але варто поставити задачу інакше — якою мінімальною має бути площа квадратного дна коробки, щоб туди помістилася піца діаметром 17 см — таку задачу діти розв’язати вже не можуть. Таке завдання виконали лише 16% учасників тестування.
Титульне фото: «НУШ»
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
