Танці, «телефонні маніяки» і спорт. Як учитель повертає дітям любов до фізкультури

Колись на шкільних стадіонах не могла рости трава, бо школярі просто витаптували її під час постійних ігор і занять спортом. Зараз же все інакше — учні перетворилися на «телефонних маніяків», що не відлипають від екранів. Про це розповідає Роман Дячок — вчитель фізкультури, котрий увійшов до тридцятки найкращих вчителів України завдяки новаціям, які він впроваджує на своїх уроках. Репортаж про освітянина, який повертає увагу дітей до спорту, зробило «Суспільне».

Роману Дячку 39 років, він танцює фрістайл і викладає фізкультуру у Володимирській гімназії №2, а також працює вчителем танців у центрі позашкільної освіти. Вищу освіту здобув за спеціальністю фізична реабілітація, щоб допомагати людям ставати кращими версіями себе. У 2005 році розпочав свою танцювальну кар'єру, адже танцювальною аеробікою займався ще в університеті. На цілих десять років учитель з головою поринув у танці, і навіть зробив танцювальний посібник, в якому виклав базові частини хіп-хопу, хаус-денсу, брейкінгу і танцювальної аеробіки.

Учитель фізкультури Роман Дячок. Титульне фото: «Суспільне»

З дітьми почав займатися у 2009 році. Зізнається, що це важка справа. З його слів, вчителі фізкультури недооцінені, тому що вони дбають про фізичний розвиток та ментальне здоров'я учнів, вчать їх чути та розуміти сигнали, які їм дає власне тіло. Також Роман Дячок перший тренер Волинської області з регбі та чирлідингу. Коли прийшов на роботу в школу, одразу почав вчити школярів грати в регбі, «вибивали», петанк, запускати летючий диск.

Діти хочуть футбол. Я хочу, щоб вони розуміли, що світ не такий простенький, що тобі дали м'ячика і ти бігаєш, треба шукати альтернативи. Ви не можете казати, що регбі — це погано, коли ви його не спробували. Можливо, в тебе один раз не вийде, на третій можеш кайфанути й сказати: «Це моя любов на все життя», — пояснює Роман Дячок.

Дячок проводить урок. Фото: «Суспільне»

Вчитель наголошує, що дітям потрібні новинки, адже зараз вони — «телефонні маніяки». Якщо не забирати телефони у дітей, їх можна використовувати у навчальному процесі, знімати відео в TikTok про заняття.

Якщо його учні звільнені від фізичних вправ, вони не сидять без діла, а грають у шашки або допомагають проводити урок. У цьому і суть — кожна дитина має бути залучена у процес.

Щоб зробити фізкультурну розминку більш ефективною, вчитель додав до неї танцювальні рухи.

Є дуже зажаті діти, яких соціум задавив, у яких батьки жорсткі. Коли дитина танцює, вона розкривається. Одразу стає іншою людиною, розуміє, що можна отримати радість від того, що робиш. Це дуже важливо, адже ми маємо бути щасливими, — переконаний Дячок.

Дячок проводить урок. Фото: «Суспільне»

Наприкінці занять вчитель фізкультури робить з учнями розтяжку, іноді дихальні практики.

Діти сьогодні не дуже охоче займаються фізкультурою. Колись на цьому стадіоні у нас трава не росла, була витоптана за літо. Але вчителі працюють над тим, щоб учні полюбили фізкультуру, і з кожним роком збільшується кількість дітей, що хочуть займатися спортом, — розповідає директор гімназії Валерій Мосіюк.

Своєю місією Роман Дячко вважає робити людей щасливішими, зізнається, що любить усміхнених людей.

Коли йде війна, я хочу робити хорошу справу. До мене приходить багато дітей військовослужбовців, які втратили своїх рідних. Це найважче. Але коли я бачу, що вони відвідують мої тренування і отримують задоволення, це мені приносить радість, — зазначає вчитель.

На початку повномасштабного вторгнення освітянин танцював на вулицях, збирав гроші для оборонців, робив майстер-класи для дітей. Зміг назбирати для армії двісті тисяч гривень, згадує, що це допомогло йому знайти себе в часи великої війни.

Титульне фото: «Суспільне»