Реформи немає. Законопроєкту немає, — Бабак про нову систему оплати праці освітян

Наразі немає ані реформи оплати праці педагогів, ані відповідного законопроєкту, хоча документ МОН мало розробити і подати до Верховної Ради ще до кінця першого кварталу. Про це повідомляє голова Комітету Верховної Ради з питань освіти Сергій Бабак.

На нещодавньому засіданні Комітету повторно було розглянуто питання формування нової моделі оплати праці. Ще 21 січня та 4 березня Комітет рекомендував МОН прискорити роботу з цього питання та надати результати до 20 березня. Станом на 1 квітня жодних результатів до Комітету не надійшло.

Фактично це означає, що міжвідомча робоча група не розпочала роботу, а нова модель оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників досі не сформована, — пише Бабак.

Посадовець нагадав, що задля забезпечення підвищення зарплат освітян під час прийняття бюджету була досягнута домовленість: потрібно вийти на рівень у 2,5 мінімальні зарплати з одночасною реформою структури надбавок. Для цього було виділено додаткові 4,6 млрд грн, а МОН отримало доручення від уряду розробити нову систему оплати праці педагогів. Проте результатів цієї діяльності досі немає.

І навіть якщо вона зараз терміново з’явиться, ми впираємося в календар, адже попереду літні канікули, а Верховна Рада не буде змінювати правила гри для вчителів під час них, — пише Бабак.

Нещодавно МОН запропонувало виправити ситуацію новими надбавками, проте ключова проблема полягає саме у дизайні системи зарплат. Нові надбавки її лише ускладнять і створять більше дисбалансів. За словами посадовця, «вмонтувати» чергову надбавку — це не реформа. Крім того, вчителі майже не відчують цих «збільшень».

У результаті Комітет визнав роботу МОН з питання формування нової моделі оплати праці незадовільною. А Кабміну було рекомендовано взяти це питання під особистий контроль прем’єр-міністерки. Також до 22 квітня Міністерство освіти має надати Комітету узгоджену концепцію нової моделі оплати праці з фінансово-економічними розрахунками, оцінкою впливу на державний і місцеві бюджети.

Окремо освітнім Комітетом розглядалося питання формування нової моделі оплати праці для викладачів вищої освіти. Тут також ситуація критична, адже з 1 вересня заплановане підвищення зарплат ще на 20%, проте бюджетна програма під це підвищення досі не затверджена.

За рахунок чого воно має забезпечуватися, якщо досі не затверджені механізми підтримки? І це ж суто технічне завдання, яке вирішується на менеджерському рівні, — пише Бабак.

Комітет наголосив, що якщо ситуація не буде врегульована — це може призвести до скорочення викладацького складу або й до закриття окремих закладів.