«Зіштовхнув би ШІ у прірву». Як професори університетів б'ються за студентів із ChatGPT?

З приходом штучного інтелекту у сферу вищої освіти професори і викладачі університетів раптово для самих себе опинилися на полі бою — їм доводиться буквально відвойовувати у ChatGPT увагу і зосередженість студентів, бажання навчатися, виконання домашніх завдань. Матеріал про це випустило «The Guardian».

Леа Пао, професорка Стенфордського університету, змушує своїх студентів запам’ятовувати вірші, читати їх напам’ять і відвідувати музеї. Таким чином вона намагається пов’язати навчання з фізичним контактом, а не з цифровим. Це не завжди працює. Нещодавно вона попросила студентів відвідати місцевий музей, подивитися на картину протягом 10 хвилин і написати про це кілька абзаців. Один зі студентів відзвітував на це… згенерованою картинкою з ChatGPT. Студент намагався відвідати музей у понеділок, коли він був зачинений, а потім полінувався йти знову.

Майже всі опитані журналістами «The Guardian» професори зазначили, що залежність від ШІ принципово суперечить розвитку людського інтелекту. Тож тепер вони намагаються запобігти використанню студентами ChatGPT.

Генеративний штучний інтелект — це прокляття мого існування. Хотів би я зіштовхнути ChatGPT в прірву, — зазначив один із професорів.

Дослідження вказують, що ШІ катастрофічно впливає на когнітивні здібності та навички критичного мислення студентів. Професор літератури Майкл Клюк зазначив, що багато студентів уже не здатні нормально читати та аналізувати, тож ШІ тільки заважає досягти цілей, які він ставить перед студентами.

Багато професорів гуманітарних наук бояться, що технологія ШІ може означати кінець їхньої галузі. Дехто застерігає, що гуманітарні науки виживуть, але як прерогатива небагатьох. Інші відзначають, що розрив у вищій освіті зростає. Одні будуть вчитися без технологій, вживу, інші матимуть «деградовану, бездушну форму навчання, яку провадять інструктори зі штучного інтелекту».

Деякі університети використовують програми для виявлення ШІ, але вони можуть часто помилятися. Викладачі також використовують усні опитування, рукописні зошити для домашнього завдання. Інші вставляють у свої тести випадкові слова, такі як «броколі», що заплутують програми та допомагають виявити студентів, які навіть текст завдання не читають.

Багато професорів говорять про своє розчарування через необхідність переглядати штучно створені домашні завдання студентів. Їм доводиться повністю забороняти ШІ у своїх аудиторіях.

Це створює години додаткової праці. І змушує мене почуватися поліцейським, — заявила професорка англійської Даніка Савонік.

Поки університети будують амбітні плани щодо співпраці з ШІ-розробниками, професори не розуміють, що робити зі студентами, які не можуть прочитати більше кількох абзаців за раз. Залишені самі на себе, освітяни намагаються боротися з ШІ. З'являються навіть вебсайти, які спрямовані на боротьбу з ChatGPT і пропонують інформацію тим, хто намагається захистити студентів від «інтелектуального спустошення».

Багато професорів говорили про битву з ШІ як про вже програну — опитування показують, що 92% студентів використовують ШІ, і ці цифри лише зростають. Активно використовують його і освітяни, що в майбутньому може призвести до того, що ШІ оцінюватиме домашнє завдання, виконане ШІ — так звана «розмова між двома роботами».

Існує свого роду поразництво — ця ідея про те, що технології не зупинити і опір марний, усе буде розтрощено на їхньому шляху. Це потрібно змінити… Ми можемо вирішити, що хочемо бути людьми, — сказав Клун, професор Університету штату Огайо.