Держава не контролює, що відбувається в приватних школах, — Лещик

Держава фактично не контролює, що відбувається в приватних школах і яку освіту там здобувають діти. Перевіряти їх складно, адже часто приватні заклади взагалі не мають жодних ліцензій на провадження освітньої діяльності. Про це розповіла освітня омбудсменка Надія Лещик для «Української правди» на тлі нещодавнього скандалу з підпільною школою УПЦ МП.

Лещик наголосила, що релігійні організації мають право створювати приватні заклади освіти з релігійним уклоном, але для цього також потрібна ліцензія, яку отримують за умови впровадження державних стандартів: вивчення української мови, історії України тощо. Якщо школа має ліцензію, її можна перевіряти в разі необхідності.

Та якщо порівнювати перевірки комунальних і приватних закладів освіти, то здійснювати перевірки та контролювати діяльність приватних закладів складніше, — розповіла омбудсменка.

Значна частина таких структур узагалі не є закладами освіти в юридичному сенсі. Вони оформлені як сімейні клуби, гуртки за інтересами й не мають жодної ліцензії.

Чому так? Бо у позашкільній освіті ліцензування не обов'язкове, і тому більшість закладів не ліцензується. Формально це може виглядати як гурток або секція. Але держава фактично не контролює, що саме відбувається в таких установах, — зазначила Лещик

Омбудсменці вже надходять повідомлення про подібні заклади, де діти нібито навчалися в державній школі, а в реальності відвідували приватний заклад. Для звітності оцінки передавалися або просто вигадувалися, хоча школа, до якої діти офіційно зараховані, отримує субвенцію на цих учнів.

Однією з причин, чому так відбувається, на думку Лещик, є досить ліберальне українське законодавство. У Європі, якщо діти кілька днів не відвідують школу, соціальні служби одразу йдуть з’ясовувати причини. В Україні діти можуть не відвідувати школу до 10 днів за запискою батьків. Оскільки деякі батьки зловживають цим, діти фактично випадають із системи освіти. Відповідальність за таке мінімальна — штраф 750 грн.

Був випадок, коли діти просто не ходили до школи. Три роки боролися за те, щоб було порушене питання позбавлення батьківських прав. Коли вже справа перейшла в судову площину, ця сім'я просто виїхала у невідомому напрямку. Швидше за все, діти знову не здобувають освіту, — згадує Лещик.

Омбудсменка наголосила, що освіта в таких підпільних школах є однією з найгірших для дитини, адже це навіть складно назвати освітою.