Кожен п'ятий школяр вважає українську мову недоречною

Понад 20% українських дітей вважають українську мову недоречною. Про це свідчать результати опитування, презентовані офісом мовного омбудсмена. Детальніше про проблему русифікації українських дітей в інтерв’ю «hromadske» розповів особисто мовний омбудсмен Сергій Сиротенко.

За його словами, якщо у 2023 році спостерігалася позитивна динаміка використання української, що, очевидно, було пов’язано з впливом російської агресії, то опитування 2024 року виявило значно гірші результати. У 2025 році тенденція йде на покращення, але досягти рівня 2023 року досі не вдалося.

Все частіше батьки застосовують російську на роботі та вдома. Діти так само — поза школою, у неформальному спілкуванні. Викликає занепокоєння ситуація в Києві. Українізація тут виявилася ситуативною і нетривалою, люди повернулися до російськомовної звички, — розповів Сиротенко.

Також омбудсмен вказав, що мовна ситуація в школах Києва загрозлива, адже це — столиця, і саме тут народжуються освітні тренди. Тож зросійщення освітнього середовища звідси може поширитися на всі регіони країни.

Адже якою мовою ви навчаєте і виховуєте дитину, таку країну, зрештою, і отримаєте, — сказав Сиротенко.

Загалом щороку на адресу мовного омбудсмена надходить понад 3 000 скарг. З них лише 5% стосуються освітніх закладів, і з цього числа тільки чверть — мовної ситуації. Така невелика кількість скарг пояснюється особливістю стосунків в освітньому середовищі, де діти і батьки не готові фіксувати порушення вчителів. Крім того, не всі знайомі з відповідним законодавством. Навіть на ті скарги, що надходять — проблематично реагувати. У розпорядженні мовного омбудсмена 35 працівників, з яких проведенням перевірок займаються лише п'ятеро — на всю країну.

Цікаво, що в опитуванні українську рідною мовою називають 78% учнів, але очевидно, що багато хто з них частіше послуговується російською. Омбудсмен зазначив, що такі ситуації не рідкість і що це — «прояв зросійщення нашого суспільства».

Мене засмутив ось який показник: 20% респондентів сказали, що віддають перевагу російській через упереджене ставлення до української з боку їхнього оточення. Тобто 20% українських дітей вважають українську мову недоречною для неформального спілкування у повсякденному житті. Вони упереджено її сприймають. І це показник для всієї України, — наголосив Сиротенко.

Рішенням мовної проблеми могло б стати посилення відповідальності за порушення мовного законодавства. Потрібно прискорити прийняття законопроєкту №13072, в якому йдеться про використання української в освітньому процесі. Зокрема, вводяться поняття українськомовного освітнього середовища — на території школи учні, вчителі й батьки мають спілкуватися українською мовою. Крім того, досі не врегульовано використання української в позашкільній освіті.

Минулого року уряд ухвалив цільову програму для підтримки української мови до 2030 року. На думку омбудсмена, вона виконується дуже формально, адже держава просто не виділяє на це кошти.

Ми незабаром будемо аналізувати виконання цієї програми за 2025 рік — побачимо. Але точно можна сказати, що цільових коштів на міністерства для її реалізації не виділялося. Якщо міністерства щось і робили, то коштом своїх внутрішніх ресурсів. Але у програмі є завдання, які неможливо виконати внутрішніми ресурсами, — вказав Сиротенко.