«Брейнрот» — нова загроза для дітей? Що стоїть за феноменом «гниття мозку»

За останній рік дедалі більше дітей захоплюються відео, створеними штучним інтелектом, які супроводжуються набором беззмістовних звуків або згенерованими ШІ-піснями. Хтось вважає, що цей жанр відображає гумор покоління та потребу розслабитися, втім це виглядає сумнівно, адже подібний контент поширюється мережею набагато довше, ніж може здатися на перший погляд. Такий контент отримав назву «брейнрот», що з англійської перекладається як «гниття мозку». Матеріал на цю тему підготувало «OBOZ.UA».

Що означає «брейнрот»

Відповідним терміном в інтернеті описують контент низької якості, який не несе жодної інформації або розумового навантаження й фактично є безкорисним. Виглядає брейнрот переважно як короткі, повторювані та дивні відео, які привертають увагу своєю яскравою кольоровою гамою. Нижче наведено подібне брейнрот-відео.

Перегляд занадто великої кількості такого контенту може викликати почуття роздратування або розсіяності у дітей. Їх мозок може звикнути до невеликої тривалості відео. Через це дітям буде важко сфокусуватися на навчанні та отримувати насолоду від занять, які вимагають більшої уваги й відбуваються у повільному темпі.

Найпопулярніші брейнроти

Наразі абсолютними фаворитами за популярністю серед молоді є так звані «італійські брейнроти» та «Скібіді-туалети». Перші являють собою згенерованих штучним інтелектом химерних створінь: крокодила-бомбардувальника, балерину з чашкою капучино замість голови, кота-креветку, дровиняку з битою. Італійськими вони, вочевидь, вважаються через те, що їхні репліки, які часто є безсенсовним набором звуків або слів, озвучені італійською мовою за допомогою ШІ.

Італійські тварини-брейнроти

«Скібіді-туалети», автором яких є ютуб-канал «DaFuq!?Boom!», мають набагато глибшу історію — на відміну від їхніх «колег-італійців», котрі взагалі ніяк між собою не пов’язані. Сюжет анімаційного серіалу розповідає про війну безтілесних голів в унітазах (Скібіді-туалетів) з «агентами» — людьми, у яких замість голови встановлена комп’ютерна техніка. Анімація про них почала виходити два роки тому й за цей час зібрала буквально мільярди переглядів.

Скібіді-туалети. Взято з каналу «DaFuq!?Boom!»

«Брейнроти-італійці» не відставали в популярності принаймні до теперішнього часу. Кількість відео про них неможливо порахувати, адже вони розкидані по всіх можливих соцмережах і також мають астрономічне число переглядів.

Справжня історія брейнроту

Останніми місяцями з’явилася велика кількість занепокоєних експертів, які або розповідають про можливу шкоду від перегляду брейнротів, або, навпаки, виправдовують їхнє існування. Через шалену популярність серед молоді, брейнротом, а точніше можливими наслідками від нього, зацікавилося й старше покоління.

Насправді ніхто не звертає уваги, що брейнрот існує вже понад десятиліття. Раніше він просто мав іншу назву, однак популярність і кількість переглядів вже тоді були не меншими. Роки тому подібні відео називали «дитячим контентом». Полягали вони у беззмістовній, дешевій і дуже яскравій анімації під відому музику, з персонажами комп’ютерних ігор або книг. Одним із «засновників» такого жанру вважається ютуб-канал «FunVideoTV» — перше відео там вийшло 14 років тому.

Перші відео каналу «FunVideoTV» на подібну тематику, всі вони мають мільйони переглядів

Спеціалізувався канал на все тій же дешевій брейнрот-анімації, і вже тоді ці відеоролики набирали десятки мільйонів переглядів серед дітей. З роками їхня популярність і кількість лише зростали.

«Дитячий контент» з каналу «FunVideoTV»

Причина, чому тодішні відео не привертали уваги суспільства, полягає, ймовірно, у кількох аспектах. По-перше, зазвичай у подібному контенті використовувалися вже існуючі персонажі: Гаррі Поттер, Людина-павук, Бетмен, герої мультфільмів Disney. Робилося це з очевидною метою привернути увагу дошкільнят знайомими персонажами. Проте такі канали ніколи не були власниками авторських прав на героїв, тож коли контент починав набирати надмірну популярність, увагу на це звертали справжні правовласники, які подавали скарги та блокували подібні відео.

Другим важливим фактором є технічна частина. Найпопулярніший формат «брейнротів» — короткі відео в Instagram або TikTok, які прогортуються одним порухом пальця й які система сама підставляє в рекомендації. Очевидно, що десятиліття тому соцмереж такого типу або просто не було, або вони ще не були такими популярними. Дивилися їх тоді на YouTube, який мав не таку відточену систему рекомендацій. Тільки зараз, коли зійшлися всі ці фактори, брейнроти стали настільки популярними, що про них дізнався увесь світ.

Де знаходиться цей контент

Як уже зазначалося, через те, що брейнрот подається переважно у вигляді коротких відео, він концентрується на найбільш підходящих для цього відеоплатформах — TikTok, Instagram Reels та YouTube Shorts. Усі ці додатки характеризуються необхідністю просто прокручувати короткі кліпи, які змагаються за привернення дитячої уваги.

Не варто забувати і про так зване «сарафанне радіо», коли діти дізнаються про брейнротів з розповідей своїх друзів. Попри те, що для дорослих подібний тип контенту може здаватися безглуздим, маленькі діти, навпаки, полюбляють такі відео, адже вони короткі, яскраві й викликають миттєвий сплеск позитивних емоцій.

Яку шкоду несе «гниття мозку»?

Безпосередній прямий шкідливий вплив від подібного контенту полягає не в самих відео, а в кількості часу, який діти проводять в інтернеті за їх переглядом. Гортати стрічку з подібними персонажами в TikTok можна годинами. Нескінченне прокручування коротких відео зрештою може призвести до зниження концентрації в інших справах та залежності від перегляду.

Однак проблема поширення брейнроту або, як він колись називався, «дитячого контенту», може бути глибшою, ніж здається. Очевидно, що деякі дорослі використовують гаджет з такими відео просто як спосіб привернути увагу дитини до чогось, щоб натомість займатися своїми справами. Діти ж, маючи офіційний дозвіл від батьків, починають дивитися все більше брейнроту. Не варто забувати і про приклад, коли дитина бачить, як її батьки самі годинами проводять час за телефонами. У такі моменти багато хто з них ставить собі запитання: «Якщо батькам можна, чому не можна мені?».

Титульне фото: «DaFuq!?Boom!».