30 жовтня відбулася презентація аналітичного звіту «Дошкільна освіта в Україні сьогодні. Огляд законодавчих, інституційних та бюджетних засад дошкільної освіти в Україні з міжнародної перспективи». Його підготували спільно з МОН та Шведсько-українською програмою «Polaris». Головною тематикою був аналіз системи управління та фінансування українського дошкілля.
Загалом звіт демонстрував очевидні, хоч від того не менш сумні дані — наповненість дитсадків в Україні падає, велика кількість закладів дошкілля пошкоджена внаслідок війни, фінансування залишається на критично низькому рівні, страждає законодавча база.
Коли я почитав ваші закони, особливо старий закон, перше враження — що система дуже зарегульована. Усі нюанси, усі деталі унормовані. Тому тут важко мати гнучкість, — розповів шведський експерт Генрік Лінд.
Фінансування дошкілля скорочується як у вигляді відсотка ВВП, так і у вигляді загального відсотка від бюджету. Генрік зазначив, що це доволі очевидно в умовах, коли в Україні йде війна. Але не варто забувати, що дошкілля відіграє дуже серйозну роль у розвитку дитини. Чим кращу якість має дошкілля, тим вищі посади та більші зарплати з роками отримують колишні діти і, відповідно, держава отримує більше податків.
Низьким залишається і залучення дітей до дошкільної освіти. У 2022 році лише 12,3% дітей віком до 2 років відвідували дитсадки, а серед дітей 3—5 років цей показник становив — 73%. Обидві цифри дуже далекі від показників Європейського Союзу, які становлять 45% і 96% відповідно. Ще однією слабкою стороною українського дошкілля було визначено відсутність довгострокового планування. У підсумку Лінд вказав на такі необхідні покращення:
Визначити чіткі цілі розвитку дошкілля.
Забезпечити справедливе фінансування.
Забезпечити децентралізацію для більшої гнучкості.
Забезпечити гідну оплату праці.
Професіоналізувати працівників дошкілля.
Заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова, яка була присутня на презентації, зазначила, що цей звіт є надзвичайно важливим, адже демонструє реальний стан справ у дошкіллі. Водночас, з огляду на наведені дані, він є дуже неприємним.
Цей звіт болючий, він неприємний. Я його, звичайно, читала і чула. Його чути дуже неприємно, але я хочу запевнити все дошкілля, що це звіт не для того, щоб його почитати і покласти на полицю. Цей звіт — для того, щоб свідомо рухати те, що не рухалося 30 років, — сказала Коновалова.
Далі Коновалова висловила думку, що 60—90% проблем дошкілля будуть вирішені, якщо уряд запровадить адекватну оплату праці. Також посадовиця вважає, що по якості послуг українське дошкілля може навіть стати прикладом для деяких країн Європи. На жаль, наразі дошкільництво фактично оплачується з гаманців вихователів, адже в Україні один із найменших в Європі рівнів фінансування на дитину.
Але якщо подивитися ще в розрізі на годину, то це взагалі буде дуже-дуже мало, — розповіла заступниця міністра.
У результаті, щоб виправити ситуацію з оплатою праці, від МОН вийшла постанова про збільшення посадового окладу вихователів і всіх педагогічних працівників дошкілля на 30%.
Це все одно не та зарплата, на яку заслуговує людина, яка несе кримінальну відповідальність за життя, здоров’я і розвиток дітей. Але це те, що ми намагаємось зробити, щоб поліпшити умови праці освітян дошкілля. Будемо сподіватися, що ця постанова буде прийнята, — сказала Коновалова.
Раніше сама Коновалова розповідала про катастрофічність зарплат у дошкіллі, адже в середньому педагог отримує 8 тисяч грн. Ситуацію могли б покращити доплати з місцевих бюджетів, однак через відсутність вчасно ухвалених нормативно-правових актів, станом на серпень 2025 року, лише 15,8% громад скористалися цією можливістю.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
