Учителя, який врятував тисячі людей, посмертно нагородили орденом

Освітянину, військовому та волонтеру Михайлу Панкову посмертно присвоїли орден «За мужність» ІІІ ступеня. Учитель самотужки евакуював близько двох тисяч людей із Попасної навесні 2022 року, потрапив у полон до росіян, а згодом долучився до ЗСУ. Репортаж про нього підготувало «Суспільне».

Михайло Панков працював учителем історії у Врубівському ліцеї Попаснянської громади на Луганщині. У березні та квітні 2022 року він під обстрілами вивіз близько двох тисяч людей. Коли їхав назад, то доставляв гуманітарну допомогу — тим, хто залишився. Загалом він зробив близько 40 рейсів. 29 квітня під час чергового вивозу місцевих жителів автобуси обстріляла ворожа ДРГ. Михайла рашисти взяли в полон та використали для запису пропагандистського відео. Пізніше він розповідав про це в інтерв’ю.

Я зупинився біля мосту неподалік Попасної, там я прислуховувався і дивився, де йде обстріл. Якщо обстрілу не було, я міг проскочити. Назустріч нам йшов український солдат, він сказав, що виходить з оточення. І сказав, що дорога під мостом — єдиний шлях до центра Попасної, — згадував той день Михайло.

Під’їхавши під міст, він побачив протитанкові міни й дав задній хід. У цей момент ворог відкрив вогонь по автобусу.

Дав задній хід, і тоді з автоматів з правого боку почався обстріл автобуса, посипалося скло... Вийшли чоловіки у військовій формі, із білими стрічками на ногах та руках. Сказали: стояти, хто такі, підіймайте руки вгору. І давайте по черзі, по одному до нас, — розповідав чоловік.

росіяни, захопивши водія і його супутників, спочатку доправили їх до російських журналістів, які намагалися вирвати з чоловіків хоч щось, що можна буде використати в пропаганді. Далі українців передали на допити.

Почали нас бити, пресувати. Давали пігулки, казали, що це наркотики, і будуть знову питати після цього. Вони багато пили, приймали наркотичні засоби, поводили себе неадекватно, агресивно. Не стільки ставили питання, а давали своє твердження: ви «укропи», «нацики», — згадував освітянин. 

Михайло Панков у полоні. Фото: Луганська ОВА

Після допитів він зміг повернутися додому. Далі намагався вийти на вільну територію України. Спершу — нелегально, в районі Золотого-5, але почався бій, тож це здійснити не вдалося. Згодом родичі передали йому закордонний паспорт, і він виїхав через росію до Європи, таким чином ставши переселенцем двічі. Вперше він виїжджав з окупованого у 2014 році Первомайська.

Михайло Панков отримує відзнаку за гуманітарну допомогу і порятунок мешканців. Фото: Микола Хантов

Дуже було важко кордони перетинати, бо не випускають із «лнр», мене довго прикордонники їхні так звані допитували. Коли виїжджав з росії, співробітники ФСБ теж довго допитували. Добирався до Москви я ніч, трохи більше. Ще три доби їхав через Європу. На наші гроші перебування в «лнр» мені обійшлося у 45 тисяч гривень. З переїздом, з тим, що мене обікрали. Вони ж забрали в мене гроші та всі документи, — зазначав Михайло. 

Вже у вересні 2022 року Панков долучився до лав ЗСУ. Чоловік служив механіком-водієм розвідувальної роти, мав звання молодшого сержанта. Він загинув 5 травня 2024 року на Куп’янському напрямку на Харківщині. Чоловікові було 48 років, його поховали у Черкаській області. Два дні тому на сторінці Луганської ОДА було повідомлено, що Михайла Панкова посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.