Відсутність практики та низькі відсотки — як живе дуальна освіта?

Український бізнес дуже слабко залучений до дуальної форми освіти, яка побудована за схемою 30% теорії в закладах і 70% практики безпосередньо на підприємствах. Лише 1,4% українських компаній беруть участь у дуальній освіті, тоді як середній показник в ЄС — 32,4%. Відповідне дослідження зробили МОН та KSE.

Інфографіка дослідження МОН

Впровадження дуальної професійно-технічної освіти в Україні розпочалося ще у 2018 році. Однак станом на зараз цей тип освіти у нас залишається малопоширеним. Згідно з даними МОН, у 2024 році лише 5 тисяч здобувачів обрали дуальну освіту, а в Чернівецькій області не було жодного такого учня. Основною проблемою є те, що далеко не всі заклади професійно-технічної освіти пропонують вступникам цей формат навчання. У Миколаївській, Чернівецькій та Черкаській областях було по одному такому закладу, а значна частка компаній, які беруть участь у дуальному навчанні, приймають до себе менше 10 здобувачів освіти.

Дефіцит фахівців

Повномасштабне вторгнення росії загострило дефіцит фахівців, особливо у робітничих професіях. На них у 2023 році припадав найбільший попит на ринку праці. За прогнозом, потреба в таких фахівцях буде лише зростати і до 2027 року збільшиться на 53 тисячі (зі 120,9 до 173,9 тис.). Загалом до 2027 року попит на робітничі професії в різних сферах може зрости на 40—60%. Професійна освіта має задовольняти цей попит, однак, згідно з дослідженням 2023 року, лише 68,3% випускників ЗПТО працевлаштовані, тоді як у ЄС цей рівень становить 81%. Відповідно, збільшення залученості бізнесу до дуальної освіти може ліквідувати відразу дві проблеми — нестачу професійної робочої сили та низький рівень працевлаштування випускників.

Інфографіка дослідження МОН

Впровадження дуальної освіти

Попри теоретичні переваги, на практиці впровадження дуальної освіти стикається з багатьма проблемами. По-перше, дослідження показує, що бізнес залучений тільки до певної частини освітнього процесу, наприклад, до практичної підготовки, але не до розроблення освітніх програм.

Офіційні дані про кількість учнів на дуальній формі навчання часто не відповідають реальному стану справ. Подекуди дуальна освіта є «сірою». Тобто бізнес офіційно не оформлює дуальне навчання, а домовляється напряму з майстрами про неофіційне працевлаштування учнів, що дозволяє не платити 50% зарплати закладам освіти. Такий підхід особливо поширений серед малого бізнесу. Іноді дуальна освіта є формальною і не має реальної практики. Ситуація іноді доходить до справжнього абсурду. У деяких «не дуальних» програмах може бути більше практики, ніж у дуальних. Таким чином, виходить, що у двох областях у 2024 році налічувалося менше 100 здобувачів освіти на дуальній формі навчання, але в реальності їх може бути більше. Бізнес просто уникає офіційного оформлення такого типу освіти через високі витрати та відповідальність.

Поточний стан

Найвищу частку учнів, залучених до дуальної форми освіти серед усіх ЗПТО, мають Хмельницька область (20,4%) та Київ (19,2%). Поширення навчання такого типу не демонструє чітких регіональних закономірностей: поруч із Хмельницькою областю розташована Чернівецька, де дуальну форму обрали лише 0,03% — найнижчий показник в Україні.

Інфографіка дослідження МОН

На жаль, з 2018—2019 навчального року простежується загальне зниження кількості учнів у профтесі. На інфографіці видно, що наразі відбувається невелике зростання кількості учнів на дуальній формі, однак якби кількість учнів у ЗПТО залишалася на рівні 255 тис., то частка учнів на дуальній формі у 2024—2025 навчальному році становила б 6,6%, а не 7,7%.

Інфографіка дослідження МОН

Основні проблеми

Звичайно, на популярність дуальної форми освіти і роботу на підприємствах напряму впливають безпекова ситуація та війна. Батьки часто не готові відпускати дитину на виробничу практику в інший населений пункт. Але є й інші проблеми. Наприклад, вік вступників. Зазвичай до закладів профтеху вступають після 9 класу, коли підліткам усього 14—15 років. Тоді як Кодекс законів про працю дозволяє працювати з 16 років. Згідно із законодавством, 14—15-річні можуть працювати на пів ставки, а здобувачі освіти ЗПТО — лише на чверть ставки. Крім того, є багато професій, де можна працювати лише з 17 років, оскільки вони вважаються важкими або шкідливими.

Бізнес просто не сприймає нинішню модель дуальної освіти як зрозумілу, передбачувану чи вигідну. Вона видається ризикованою, адже підготовлених фахівців, яких навчала одна компанія, може переманити інша. Для роботодавців ця форма освіти виглядає радше як соціальна відповідальність, ніж як вигідна інвестиція. Щоправда, вони ж наводять варіанти вирішення цієї проблеми, а саме — державну компенсацію, яка могла б зменшити для них фінансові ризики.

Опитування показало, що найбільшим ризиком для компаній є перехід учнів до конкурентів після завершення навчання — про це зазначили 34,4% опитаних, або 105 компаній. 33,4% розповіли про невизначеність щодо фінансової вигоди, і 31,1% — що компанія не може гарантувати працевлаштування учнів. Крім того, 52% представників компаній обрали відсутність підтримки з боку держави як основний чинник, що ускладнює збільшення чи старт дуальної освіти. Також 21,8% представників компаній не розуміють умови взаємодії між підприємством та закладом освіти.

Варто відмітити, що до вже наявної програми дуальної освіти в Україні дуже слабко залучені державні та комунальні компанії — по 3,7%. 92,6% складають приватні підприємства, більшість із яких — малі фірми. Цим можна пояснити, чому страх, що учнів «вкрадуть» конкуренти, є дуже поширеним, адже для невеликих підприємств це буде серйозним економічним ударом, тоді як для великих компаній така можлива втрата була б некритичною.