путін послідовно намагається знищити українську мову, його вимога щодо особливого статусу для російської не є чимось новим. кремлівський диктатор розуміє, що «язик» — це не лише про комунікацію, а передусім про потрапляння в російське інформаційне поле. Про це пише «Ukrainer», який зібрав промовисті цитати агресора про мову. Багато з них були сказані ще до війни.
2004 рік. путін про Україну під час зустрічі з Леонідом Кучмою: «Це повністю російськомовна країна, причому і на заході, і на сході».
2008 рік. жириновський під час мітингу біля посольства України в москві: «Не забувайте російську — нею вам доведеться читати велику російську літературу, слухати російську музику і відповідати на запитання слідчих».
2014 рік. путін на пресконференції за підсумками переговорів із президентом Австрії: «Ми завжди будемо «захищати» етнічних росіян в Україні і ту частину українського населення, українського народу, яка відчуває свій нерозривний не тільки етнічний, а й культурний, мовний зв'язок з росією, відчуває себе частиною широкого російського світу».
2016 рік. посолка з особливих доручень МЗС ерефії елеонора митрофанова: «Необхідно поставити питання на високому рівні щодо надання російській мові законодавчого статусу в країнах колишнього СРСР».
2019 рік. путін на засіданні ради з питань російської мови: «Якщо російська мова — це зброя, то з нею і почнуть боротися, як зі зброєю. З нею і так борються, але з інших міркувань. Так, це сила у відомій мірі — така м'яка сила. І цього, мені здається, цілком досить».
2020 рік. кремлівський злочинець підписав закон, який визнає українців і білорусів носіями російської мови без спеціальної співбесіди.
2025 рік. окупаційна адміністрація повністю виключає українську мову зі шкільних програм на окупованих територіях.
Як цікавий факт можна також згадати пост нардепа Олексія Гончаренка, який під час скандалу з блогеркою Оленою Мандзюк писав, що влада, Офіс президента та Кабмін розмовляють російською. Щоправда, чомусь нардеп не пригадав і власних ексцесів 2012 року.
Реклама Гончаренка в Одесі. 2012 рік.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
