Єрмак, молодь, скандал і КШЕ: як зустріч голови ОП зі студентами викликала суперечки щодо журналістської етики

Кілька тижнів тому керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів зустріч зі студентами Київської школи економіки, на якій він напряму поспілкувався з молоддю. Зустріч проводилася у форматі «Chatham House» — таку назву має британський аналітичний центр міжнародних відносин, у якому діє однойменне правило: учасники зустрічей та семінарів не мають права розголошувати авторів думок за стінами закладу.

Відповідно, аналогічне правило діяло і на зустрічі Єрмака зі студентством. Зустріч була спеціально закритою, щоб можна було дотримуватися правила анонімності. По закінченні зустрічі керівник ОП виставив допис у своїх соцмережах, у якому зазначив, що «вийшла нормальна дискусія» і «такі розмови допомагають краще розуміти одне одного».

Кадри зустрічі зі студентством. Фото з соцмереж Андрія Єрмака

Здавалося, на цьому й усе, проте нещодавно «Економічна правда» опублікувала детальний розбір зустрічі з цитатами включно, що викликало скандал. У матеріалі зазначалося, що зустріч була проведена «аби згладити негативний імідж влади», а також була своєрідною реакцією на мітинги молоді за незалежність антикорупційної інфраструктури. Сам Єрмак це заперечував і зазначав, що така зустріч зі студентством готувалася вже давно. У матеріалі ЕП також вказується, що саме Офіс президента, за даними їхніх джерел, проявив ініціативу щодо зустрічі.

Питання від студентів

Перше питання Єрмаку стосувалося звинувачень у російському впливі, що нібито переросло в інструмент нападу на незручних опонентів. На це він відповів, що не варто применшувати вплив ворога. Адже наразі в інформаційному плані росіяни часто перемагають нас, особливо в Європі й Сполучених Штатах. Там російські наративи дуже сумні, і з ними треба працювати.

Згадуючи події, які нещодавно відбувалися навколо НАБУ і САП, Єрмак розповів про цікаву ситуацію. Коли протести тільки починалися, саме відбувалася зустріч делегацій росії й України в Туреччині. Перше питання рашистів було — «У вас же там проблєми».

Це проблеми у вас, а в нас демократія. У вас одна людина вийшла б на червону площу і вже була б в Сибіру, — відказала українська делегація.

Крім того, студенти стурбувалися поліграфом, який, згідно з новим законодавством, мають пройти працівники, що мають доступ до державної таємниці. Адже ефективність поліграфа не є повністю науково доведеною. На це Єрмак відказав, що він не спеціаліст із правоохоронних органів, водночас йому здається, що впровадження перевірок на поліграфі має сенс, адже в цьому розбираються ті, хто був долучений до відповідного закону.

Загалом значна частина питань від молоді закономірно стосувалася НАБУ, САП та тематичних законодавчих актів. Задавалися і питання щодо надмірної концентрації влади в руках Офісу президента. Щодо останнього посадовець відказав, що насправді лише здається, ніби все, що відбувається в країні, робить Офіс президента, але це далеко не так. Офіс сьогодні робить те, що йому доручає президент, і виконує координуючі функції. Він також звернув увагу, що сьогодні ОП підпадає під інформаційні атаки. Якщо ж до студентів приходитиме хтось, прикриваючись іменем Єрмака або ОП, посадовець порадив слати таких «на три літери».

Обговорюючи антикорупційні органи, Єрмак наголосив, що якщо відповідні правоохоронні органи працюють правильно, то чому в країні завжди говорять про корупцію? Водночас він підтвердив, що комунікація навколо законопроєктів про антикорупційні органи була недостатньою і над цим потрібно працювати, адже ми живемо в демократичному суспільстві. Єрмак також упевнений, що ситуація з НАБУ і САП та протестами молоді — це водночас і помилка, і перемога для всіх.

Дискусія зі студентством. Фото з соцмереж Андрія Єрмака

Відповідаючи на питання про методи громадського контролю за процесом відбору правоохоронців, голова ОП порадив поспілкуватися на цю тему безпосередньо з головою СБУ Малюком.

Один зі студентів зазначив, що посадовець на всі питання «відповідає без відповіді». Єрмак знову повернувся до антикорупційних органів та можливостей ОП, зазначивши, що за відповідні законодавчі акти голосували депутати, які працюють ось уже 6 років і кожен з яких має свою позицію. Вони могли б скласти мандат і піти, проте натомість відчувають відповідальність за прийняті рішення. Єрмак звернув увагу на те, що в оточенні молоді побутує думка про якийсь «підступний план» урядових кіл із ліквідації незалежності НАБУ і САП. Проте достатньо поспілкуватися з депутатами, щоб побачити, що це не так.

Представники молоді звернули увагу, що закон, який ліквідовував незалежність НАБУ і САП, був дуже швидко підписаний президентом. Хоча значна частина законів підписується за 10—20 днів, а деякі закони не підписуються зовсім. На це Єрмак відповів, що закони є різними: десь вони аналізуються, а на деякі накладають вето. Деякі закони швидко підписуються поза чергою. Та й загалом щодо прийняття цього закону склалося доволі багато факторів.

Одна з учасниць зустрічі бере слово. Фото з соцмереж Андрія Єрмака

Крім цього посадовця розпитували також про «інформаційні бульбашки» і чи не перебуває в них уряд, на що отримали заперечливу відповідь. Керівник ОП наголосив, що і він, і його підлеглі читають українські та іноземні ЗМІ, спілкуються з журналістами. Крім того, Єрмак зазначив, що юридично і конституційно уряд має право запровадити багато обмежень, втім цього не робиться, а про це ніхто чомусь не говорить. Адже сьогодні, в умовах війни, дуже важливо знайти баланс — зберігати демократію та інституції. І як тільки це стане можливим, в країні будуть проведені вибори.

Цей президент точно не буде триматись за крісло, — впевнено зазначив посадовець. 

Одним із ключових питань було також блокування Telegram. Молодь вказала, що соцмережа несе загрозу національній безпеці, та запитала, що ж посадовець думає про її заборону. На це він відповів, що 80% військових категорично проти заборони. На особисту думку Єрмака, соцмережа так чи інакше пов’язана з росією, але він поважає думку народу України. Варто нагадати, що ще у вересні 2024 року військовослужбовцям заборонили використання Telegram на службових пристроях. Крім того, сам керівник ГУР Кирило Буданов відзначав небезпеку, яку несе в собі соцмережа.

Да, я ніколи цього не боявся сказати. Telegram — це реально, в нашому розумінні, загроза національній безпеці. Я це кажу абсолютно прямо, і ми це навіть документально робили, — казав Буданов.

Реакція на матеріал

Вихід матеріалу «Економічної правди» викликав бурхливу реакцію в соцмережах. Особисто президент КШЕ Тимофій Милованов звинуватив видання у порушенні журналістських стандартів, а також у некомпетентності та відсутності системи внутрішнього контролю.

Також, в статті є перекручені і неправдиві факти. Є негативний фреймінг і відсутня неупередженість, — написав Милованов. 

Допис Милованова у Facebook

Принаймні частково його можна зрозуміти. Через увесь матеріал проходять упереджені й в'їдливі коментарі авторів.

Уривок з матеріалу ЕП

Коли один зі студентів висловив думку, що посадовець «відповідає без відповіді», журналісти вирішили, що це підкреслює прірву між світами молоді та посадовця.

Уривок з матеріалу ЕП

Подібних вставок у матеріалі ЕП дуже багато, і всі вони наштовхують на єдиний роздум — автори статті вміють читати думки інших людей, адже по-іншому важко пояснити, як вони зрозуміли, які конкретно емоції відчував кожен з присутніх в залі.

Під дописом Милованова, який наразі зібрав уже більше тисячі коментарів, свій коментар залишив і один з авторів статті ЕП — Володимир Тунік-Фриз. Він написав, що не розуміє, як правило «Chatham House» може стосуватися зустрічі вищого керівництва держави для «щирого діалогу зі студентством». А також що, як журналіст, він вважає суспільно важливим усе, що сказав Єрмак. У кінці він додав, що відстань між владою та молоддю стає дедалі більшою.

Коментар Володимира під дописом Милованова

Милованов відповів на цей коментар і зазначив, що журналіст погодився на правила зустрічі, а згодом їх порушив, що є неетичним.

Так само говорять корупціонери коли крадуть гроші у держави для армії. Для мене ви дуже погана людина. KSE вас більше не запросить на такі і інші зустрічі, — написав Милованов.

Відповідь Милованова

Як видно з найпопулярніших коментарів під дописом Милованова, люди переважно ставали на бік ЕП і журналістів.

Коментарі під дописом Милованова

Знаходилися, звичайно, й ті, кому стаття не сподобалася.

Негативна реакція на матеріал

Коментар щодо статті надав і голова ОП. Зокрема, Єрмак написав, що видання зробило йому зайвий піар. У майбутньому він готовий до нових зустрічей із молоддю, адже ця йому сподобалася.

Підмітив він, що від студентів бракувало питань про війну, технології та майбутнє країни. Це зазначали й інші. Зокрема, ще під час зустрічі ректор КШЕ Тимофій Брік вказував, що зустріч закінчиться раніше, а питання про війну та геополітику ще не лунали. Навіть звичайні читачі матеріалу від ЕП звертали на це увагу в коментарях.

Коментар під матеріалом ЕП

Думки медіаекспертів

Власні погляди на матеріал ЕП висловила велика кількість різноманітних експертів та журналістів. Наприклад, медіаексперт Отар Довженко наголосив, що Тунік-Фриз порушив основне правило зустрічі — «не під запис». Хоча, якби він був із цим незгодний, міг висловити протест на початку зустрічі або просто піти. Аналогічно експерт розкритикував і редактора, який дав згоду на публікацію цього матеріалу. На думку Довженка, молоді журналісти могли не знати про правило «не під запис», але редактору видання це точно було відомо. Та й дійсно важливих речей голова ОП на зустрічі не сказав.

Схожої думки дотримується і головред «Нової української школи» Сергій Горбачов, який вказав, що відбулося дуже серйозне порушення етики, адже журналіст ЕП свідомо порушив правило зустрічі. Шеф-редакторка видання «Бабель» Катерина Коберник зазначила, що кожну тезу в матеріалі ЕП супроводжують субтитри про те, як її треба сприймати та інтерпретувати.

Чому в редакційному тексті замість фактів — відчуття та інтерпретації? Коли за кожною фразою стоять субтитри, це або для ідіотів, або пропаганда, — задалася вона риторичним питанням. 

Звичайно, знайшлися й ті, хто підтримав матеріал. Наприклад, ведуча Ірина Ромалійська написала, що правило «Chatham House» працює для захисту учасників, які діляться чутливими ідеями, натомість тут жодного обміну ідеями не було, а були відповіді голови ОП на питання студентів. Посадовець не ділився ідеями чи думками, через які його могли б переслідувати.

Медіаексперт Ігор Куляс в коментарі «Детектор медіа» зазначив, що правило «не під запис» із самого початку було маніпуляцією організаторів зустрічі. А впевнена у своїх діях і чеснотах влада сама б запросила на цю зустріч представників медіа. Голова «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважає, що для журналіста понад усе — суспільний інтерес. Відповідно, він нічого не винен спікерам, якими б правилами вони не керувалися.

Титульне фото з соцмереж Андрія Єрмака.