Президент Києво-Могилянської академії та колишній міністр освіти Сергій Квіт дав об’ємне інтерв’ю для «РБК-Україна», в якому розповів про падіння якості освіти в школах, проблеми з НМТ та масову еміграцію молоді.
На його думку, постійні соціальні та військові виклики не могли не вплинути на рівень знань учорашніх школярів. За останні 10 років рівень загальної підготовки абітурієнтів суттєво знизився. Тож першокурсників часто доводиться спочатку підтягувати за шкільною програмою, а вже потім учити чомусь новому.
Можемо сказати, що є втрати. Наприклад, я би відзначив як викладач, що люди приходять зі шкіл менше грамотними — це буквально як люди пишуть, ставлять коми. Або не розуміють, чим відрізняється приватний лист за жанром від SMS-ки. І тому ми приділяємо час адаптації до наших вимог в академії, і часто ми підтягуємо студентів, — наголошує Квіт.
Найбільше питань у абітурієнтів викликає НМТ. Цього року в соцмережах через нього розгорілися справжні баталії. Випускники нарікають на різну складність тесту в різні дні, на заплутані питання, але Сергій Квіт захищає тест.
Я не можу сказати, що тестування погані. Вони мають проблеми, наприклад, вага помилки там дуже висока. Тобто від помилки дуже сильно падає оцінка. Але це не драматична проблема, тому що вона однакова для всіх, тобто ви в рівних умовах. Під час повномасштабної війни, я думаю, цей механізм працює і не треба на нього нарікати, — вважає президент Могилянки.
Підтримує він і обов’язкове тестування з математики для всіх — від митців до представників суто гуманітарних професій. Адже математика — це про структурованість мислення. На думку Квіта, проблемою залишається той факт, що до повномасштабного вторгнення 80% школярів вступали у виші. Таким чином втрачається цінність вищої освіти, адже країні просто не потрібна така кількість людей, які її здобули. Університети перетворюються на соціальний проєкт, а не на місце, де дають якісні знання. НМТ потрібне, щоб змінити цю ситуацію.
Такі нарікання носять більше політичний характер, для того, щоб заперечити цей тест, для того, щоб зарахування до університету повернулося до ручного режиму. Я проти цього. Я підтримую тест НМТ, — зазначає Квіт.
Еміграція молоді
Розповів він і про виїзд старшокласників за кордон. Офіційної статистики з цього приводу немає, однак освітня омбудсменка Надія Лещик розповідала, що протягом року кількість одинадцятикласників, які здобувають освіту очно, знижується. Адже перед закінченням школи учні виїжджають з країни. За словами Квіта, за це не потрібно хвилюватися, а краще працювати над створенням умов для самореалізації. Тоді молодь повертатиметься.
Більшою проблемою є те, що українські університети не можуть конкурувати з іноземними. І справа навіть не в якості освіти. В Україні з 2014 року так і не реформували систему вищої освіти. У першу чергу університети не змогли добитися фінансової автономії. А без неї вони не несуть відповідальності за те, що відбувається у їхніх стінах.
Класичний університет в західному світі — це місце, де відбуваються наукові дослідження. Це концепція так званого гумбольдтського університету. І навколо наукових досліджень організовується освітній процес, щоб люди втягувались в ці дослідження. Загальний обсяг наукової роботи в наших університетах неспівмірно менший, — наголошує Квіт.
Однак зробити вищі навчальні заклади центрами інновацій і наукових досліджень без фінансової автономії неможливо. Також існує значна кількість університетів, куди вступають тільки заради «корочки». Щоб наші університети могли конкурувати з європейськими, державі доведеться вирішувати ці проблеми.
Про ШІ в навчанні
На думку Квіта, штучним інтелектом потрібно вміти користуватися. Звичайно, знаходяться ті, хто хоче списати за допомогою нього якусь роботу. Але в академії за таке можна просто «вилетіти» за порушення академічної доброчесності. Водночас ШІ може серйозно полегшити пошук потрібної інформації. А переживати, що штучний інтелект «вкраде» обрану професію — не варто. Університетські роки потрібно витрачати на свій саморозвиток, а на якій спеціальності ви при цьому навчаєтесь — то не головне.
Якщо ви думаєте про вищу освіту, думайте про те, ким ви є, ким ви хочете стати. Навички — це ПТУ. Вища освіта — це не про навички, вища освіта — це про особистість. Тому якщо мова йде про вищу освіту, то треба, по-перше, обрати правильний університет, де будуть серйозно ставитись до студентів і сприймати їх, як молодших колег, і де будуть давати хорошу базову освіту. Як називається програма, це другорядне, — каже Квіт.
Сучасний світ швидко змінюється, приходять нові технології, штучний інтелект. Тому не треба думати про назву професії, треба думати, ким ви хочете стати як особистість. А подальший шлях знайдеться.
Про Оксена Лісового
Діяльність міністра освіти Оксена Лісового Квіт оцінює позитивно. Він зазначає, що в справи університетів почали менше втручатися. Загалом за Лісового у вищій освіті почали відбуватися зміни, зокрема спроби знайти нові моделі фінансування.
За відсутності фінансової автономії, наприклад, оця ідея про державні гранти — вона дуже плідна. Для нас як для університету вона виявилася корисною. Тому я би загалом давав позитивні оцінки, — резюмує Квіт.
Титульне фото з інтерв'ю «РБК-Україна».
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
