Електронна петиція, започаткована педагогами проти нової системи оцінювання, викликала резонанс в суспільстві й швидко набрала необхідні для її розгляду урядом 25 тисяч підписів. Освітяни відзначали, що нова система оцінювання зовсім не сприяє покращенню якості освітнього процесу, а лише створює додаткове бюрократичне навантаження.
Під час одного з пресбрифінгів журналісти поставили питання команді міністра освіти щодо негативного ставлення вчителів до нової системи оцінювання. На це заступниця міністра Надія Кузьмичова зазначила, що причина такої реакції освітян «у недостатній прокомунікованості».
Щоправда, далі посадовиця додала, що помилки, допущені при створенні системи, визнаються, і над ними здійснюється робота, зокрема напрацьовуються простіші підходи.
Відсутність зауважень, помилки та апробація на окупованих територіях🤥
Після розгляду вищезазначеної петиції урядом, автор петиції отримав відповідь, у якій зазначалося, що МОН не отримувало зауважень від педагогів щодо додаткового бюрократичного навантаження у зв’язку із запровадженням нових підходів до оцінювання, а сама система проходила апробацію в 145 закладах освіти по всій Україні.
Під час проведення апробації вчителі відзначали, що запропоновані процедури і критерії оцінювання створюють передумови для індивідуалізації навчання та надають змогу якісно спланувати індивідуальну роботу з учнями, — наголошується у відповіді уряду.
Освітній експерт Віктор Громовий провів власне розслідування та виклав на своїй сторінці у Facebook перелік закладів освіти, в яких нібито проходила апробація нової системи оцінювання. У наведеному списку представлено лише 136 закладів освіти замість зазначених у відповіді уряду 145. До того ж він містить певну кількість неточностей, на що звернули увагу в коментарях до допису.
Зокрема, інтернет-користувачі зазначають, що в документі перелічуються школи, які наразі розташовані на тимчасово окупованих територіях.
Уривок з наведених документів апробації
Інший заклад освіти з окупації
Деякі коментатори наголосили, що певні заклади зі списку наразі вже мають іншу назву.
Інтернет-користувачі запитували, як апробація могла проходити у школах, які перебувають в окупації. Вони відзначають два можливі варіанти: або апробація в цих закладах не проходила взагалі, або педагоги, які дистанційно працюють з дітьми на тимчасово окупованих територіях, змушені були ще й застосовувати експериментальну систему оцінювання, що, безумовно, додавало їм навантаження.
Окремо варто відзначити дивне територіальне розташування деяких закладів, наведених у документі. Наприклад, у списку закладів Запорізької області, які проходили апробацію, чомусь зазначено заклади освіти Івано-Франківської області.
Аналогічно, у списку закладів Полтавської області чомусь зазначаються школи та ліцеї з Тернопільської, Рівненської, Харківської, Сумської та Херсонської областей.
І сам Віктор Громовий, і люди в коментарях закликали відгукнутися представників закладів, у яких проходила апробація. Проте вдалося знайти лише один коментар, у якому зазначається, що в згаданому в списку закладі дійсно запускали апробацію.
Натомість освітянка Одеської гімназії №26, заклад якої також міститься у списку (там вона, очевидно, зазначена під своєю старою назвою — «Загальноосвітня школа №26»), зазначила, що апробація в закладі не проходила.
Результати апробації
В групі «Союз освітян України» адміністрація закликала своїх колег зі 145 апробованих шкіл поділитися досвідом, щодо використання нової системи оцінювання. Одна з користувачок скинула в коментарі покликання на відповідний документ МОН, де наводяться статистичні результати апробації системи оцінювання за 2023 рік. В документі зазначається, що лише 13,7% шкіл, де проходила апробація, продовжували вибудовувати нову систему і ще 4% майже її не змінювали підходів до оцінювання. Решта — 82,3% так чи інакше її модифікували або повністю переосмислили.
У звіті вказано, що деякі вчителі не вповні задоволені підходами до оцінювання, хоча в відповіді на петицію зазначалося, що МОН не отримувало скарг ¯\(ツ)/¯ від учителів. В матеріалі також наводиться інфографіка основних проблем, з якими стикається вчительство при застосуванні нової системи оцінювання. Зокрема, більше половини респондентів вказують на відсутність якісного діагностичного інструментарію для проведення підсумкового оцінювання — 51,6 %, ще 41,1% наголошують на відсутності чітких критеріїв оцінювання результатів навчання учнів.
Вчителі визначили перелік тем щодо оцінювання результатів навчання учнів, які потребують першочергового висвітлення. Зокрема, це критерії оцінювання конкретних видів навчальної діяльності (60,5 %), методи й способи оцінювання навчальних досягнень учнів за групами результатів визначеними у Свідоцтві досягнень (51,8 %), засади розроблення діагностичних матеріалів, зокрема підсумкових (контрольних) робіт (45,7 %).
Реакція суспільства
В коментарях під відповідними дописами люди нарікали на те, що Міносвіти не звертає уваги на 25 000 підписів освітян під петицією за скасування нової системи оцінювання.
Фальсифікація
Освітній експерт Віктор Громовий на своїй сторінці виклав ще один допис, у якому зазначив, що обговорення апробації нової системи оцінювання дало підстави для підозри, що могла відбутись фальсифікація інформації, яку представники МОН надали прем'єр-міністрові України для відповіді на електронну петицію. У зв'язку з цим Віктор Громовий подає запит міністру освіти і науки Оксену Лісовому на публічну інформацію про апробацію нової системи оцінювання на базі 145 закладів.
В коментарях до допису освітяни підтримали рішення Віктора Громового розібратися у ситуації відправивши запит Міністру освіти та дякують за розслідування, щодо порушення академічної доброчесності на найвищому рівні від МОН.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
