30 травня до Університету Григорія Сковороди в Переяславі в рамках «Платформи можливостей» була запрошена порноакторка Джозефіна Джексон (Юлія Сенюк). Ця подія активно привернула увагу громадськості, адже порноакторка буквально агітувала студентів розповідаючи, що професія безпечна та прибуткова.
Максим Левченко та Юлія Сенюк
Всеосвіта раніше опублікувала статтю «Порноакторка Джозефіна Джексон ділилася власним досвідом зі студентами УГСП» з метою привернути увагу спільноти та запобігти майбутнім подібним інцидентам.
Після хвилі громадського осуду та критики, модератор зустрічі Максим Левченко вступив у діалог з авторкою статті на Всеосвіті Лесею Литвиненко повідомляючи, що на противагу критиці є психологи та священники, «які належно оцінили цю зустріч».

На запитання хто ці священники, які «належно оцінили цю зустріч», Максим Левченко додав, що їх було кілька і серед них протоієрей Євгеній Зотов.

Проте не зважаючи на виправдання Максима Левченка, сторінка університету з першого дня видаляла обурливі коментарі психологів, а в результаті навіть заблокувала можливість коментувати цей захід нехтуючи правом громадськості залишити відгук.
Також ми звернулися до Євгенія Зотова з проханням надати коментар, чи дійсно Православна Церква України толерує порнографію серед студентів Переяславського Університету. На момент публікації коментар ми не отримали.

Проте був один неоднозначний коментар від протоієрея Євгенія Зотова, де йшлося про хайповість заголовків, буцімто проблема тільки в заголовку, а не в контексті запрошення порноакторки.

Слава Ісусу Христу! Вітаю! Я не толерую порноактрис чи порноакторів. Суть події в університеті була не в тому щоб запросити порноакторку. Її запросили як активну волонтерку, котра не тільки коштами а ще й власним часом особисто допомагає центрам реабілітації поранених воїнів. Там була зазначена її професія лише по тій причині, що дівчина досить відома і зазначення того, що вона акторка фільмів для дорослих мало б звести до мінімуму небажану критику. Я за те щоб не узагальнювати людей за професією тим більше, що прикро було бачити висловлювання деяких "науковців" ніби то та дівчина повія. Її досвід, це досвід волонтерської допомоги, а не акторство у порно. Якийсь час я ніс службу у ДКВС України і виконував в колонії обов'язки капелана (офіційно в ДКВС немає такої посади) ; так от деякі офіцери вже в ЗСУ прирівнювали мене до інспектора ігноруючи 20 річний церковний досвід. Це я до того, що коли побачив як поливають брудом не тільки дівчину (за професію про яку не йшла мова в заході) , а й сам навчальний заклад то певним чином я згадав і особистий досвід клеймування. Та й взагалі, як Ви уявляєте статеве виховання, коли ми будемо робити вигляд що й порноакторів не існує, а фільми знімає мабуть нейромережа. Візит Джозефіни, це не пропаганда порно індустрії. Її волонтерська робота достойна поваги, але мужлани, котрі самі постійно гортають сторінки pornohab, не втрачають можливості й скористатися розбещеними студентками... - так вони вирішили що в праві назвати людину повією, а організаторів заходу пропагандистами аморальної поведінки. — Євгеній Зотов
Відома секс-педагогиня, експертка із секспросвіти, авторка книг "Малечі про інтимні речі" і "Без маячні про перші місячні" Юлія Ярмоленко прокоментувала даний інцидент. Як стало відомо, раніше УГСП видаляв коментарі експертки та заблокував її.
Далі пряма мова Юлії Ярмоленко:
По-перше, в Україні криміналізована порнографія (виготовлення, розповсюдження, збереження). Певно, якщо проконсультуватися з юристами, можна знайти порушення законодавства. По-друге, студентки вишу — це вразлива категорія населення. Саме юні дівчата — основна ціль вербувальників, бо грошей у них ще нема, роботу із високою зарплатою без досвіду і освіти знайти непросто та і з власними кордонами поки що не все добре. А жити нормальне життя хочеться тут і зараз. Тобто по суті відбувалося вербування студенток у порнографію і проституцію (це повʼязані речі).
Порноакторка Юлія Сенюк розповідала, яка це зараз «безпечна робота», як круто вона влаштувалася у житті. І, звісно, хтось із дівчат, дивлячись на красиву і щасливу пані Юлію, захоче так само.
Я просто нагадаю деякі цифри: у 2020 році порнхабу під тиском платіжних систем Visa i MasterCard довелося видалити 9 млн порнороликів із 15 млн, оскільки там були залучені неповнолітні: підлітки, малі діти і навіть немовлята. Там були викладені записи реальних зґвалтувань, знущань і вбивств. Це той контент, який, на жаль, користується найбільшим попитом. Ще один жахливий факт: Україна входить в топ країн Європи з виготовлення так званого «дитячого порно» — з фільмуванням зґвалтування дітей. Порнографія і проституція почуваються найкраще саме там, де є вразливість: бідність, війна, нестабільний психологічний стан. Якщо порно в Україні легалізують (вірю, що цього ніколи не станеться), стане ще гірше.
Моя знайома живе у Чехії, де порно легалізоване. Її хлопець зняв їхній секс у себе вдома на відео і виклав в інтернет. Через те, що зйомки порно законні, вона повнолітня і секс був за згодою, дівчина не може прибрати відеозапис з інтернету. Усі адвокати кажуть, що шансів у неї нема.
Зрозуміло, що Сенюк — це комерційний проєкт заради просування легалізації порнографії в Україні. Її роблять публічною, приписують їй певні чесноти, показують успішною, задоволеною своїм життям і досвідом. Але мільйони жінок, дівчат і дітей водночас не можуть вибратися із секс-рабства. І в тій же Німеччині, де легалізована проституція, повії — найчастіше не німкені. А жінки зі Східної Європи, з бідних країн, у тому числі з України.
Я впевнена, що запрошення у виш порноакторки — це повна профнепридатність керівників університету. Або ж вони розуміють, що якість їхньої освіти настільки низька і не конкурентоспроможна, що єдиний шлях для студенток університету — на трасу у порнографію чи проституцію.
Це сумно, бо в Україні є безліч прекрасних жінок, яких можна запросити на зустріч із молоддю — військові, бойові медикині, політикині, власниці приватних вишів/шкіл/садочків (якщо мова про освіту), бізнес-леді, справжні волонтерки і справжні акторки, які б із задоволенням поділилися своїм досвідом, думками, корисними порадами, і це був би хороший приклад.
До речі, бачила притомні коментарі батьків, які писали, що думали з дитиною вступати у цей виш у Переяславі, але тепер триматимуться від нього подалі.
Зайва сексуальна розкутість.
Порнографія викликає залежність.
Неадекватні очікування від сексуального життя.
Неадекватне сприйняття власного тіла.
Агресія до жіночої статі.
Зменшує здатність до здорових відносин:
— захоплюються явною фантазією, що лежить в основі сексуальних образів, тому фантазія починає затьмарювати реальні відносини;
— шукають ідеальні тіла, що схожі на картинку з екрана;
— хочуть від партнера таких дій, як від персонажів на екрані.
Д-р Джудіт Райсман, директор інституту (Institute for Media Education), робить висновок:
Дослідження нервової системи, а зокрема рефлекторної реакції мозку на порнографічні сцени та звуки, показують, що порнографія формує перекручений погляд на секс і сильно впливає на біологічні процеси в мозку. Оскільки дитячий мозок ще розвивається, то такий вплив є небезпечний, бо порушує здатність правильно сприймати реальність, шкодить розумовому і психічному здоров’ю дітей та загрожує їхньому добробуту і щастю.
Статистика говорить, що 88% сцен у порнофільмах містять акти фізичної агресії, а 49% сцен — словесну агресію. Сімдесят відсотків агресивних вчинків були вчинені чоловіками, і 87% діяння вчинялися проти жінок.
У довгостроковій перспективі порнографія, створює сексуальні дисфункції, особливо нездатність досягти ерекції чи оргазму з реальним партнером.
Щоб спробувати пояснити ці ефекти, деякі вчені провели паралелі між споживанням порнографії та зловживанням психоактивними речовинами. Завдяки еволюційному дизайну мозок налаштований реагувати на сексуальну стимуляцію викидом дофаміну. Цей нейромедіатор, який найчастіше асоціюється з очікуванням винагороди, також діє, щоб програмувати спогади та інформацію в мозок. Ця адаптація означає, що коли тіло щось вимагає, як-от їжа чи секс, мозок запам’ятовує, куди повернутися, щоб відчути таке ж задоволення.
Замість того, щоб за потреби звертатися до партнера для отримання сексуального задоволення, звиклі користувачі порно інстинктивно тягнуться до своїх телефонів. Крім того, неприродно сильні задоволення викликають неприродно сильні звикання в мозку.
Порно сцени, як і речовини, що викликають залежність, є гіперстимулюючими тригерами, які призводять до неприродно високого рівня секреції дофаміну. Це може пошкодити дофамінову систему винагороди та залишити її без реакції на природні джерела задоволення. Ось чому користувачі починають відчувати труднощі в досягненні збудження від фізичного партнера.
Дослідження деяких вчених свідчать, що регулярне самозадоволення під порно викликає не тільки еректильну дисфункцію, але і залежність.
З цим згоден і андролог та уролог Михайло Бевз.
Порнозалежність — один з підтипів психологічної залежності. Цю хворобливу пристрасть можна поставити в один ряд з ігроманією, — говорить експерт. — Найчастіше на порно „підсаджуються“ підлітки, асоціальні люди і ті, хто вже потерпає від інших залежностей — наприклад, алкогольної або наркотичної.
За його словами, підштовхнути до цього може і негативний сексуальний досвід. Мастурбація під «полуничку» входить у звичку поступово.
Спочатку людина невинно знімає напругу вечорами, потім може додати таку «розрядку» вранці — і настає момент, коли розвивається залежність.
Уже не виходить заснути без улюбленого ролика, а пропущений ранковий «сеанс» може зіпсувати весь день…
Коли ж бити на сполох?
На думку експертів, у той момент, коли проявляються будь-які ознаки залежності — наприклад, виникають нав’язливі думки та ідеї, а мастурбація під порно стає обов’язковим ритуалом.
Звернутися до психотерапевта або сексопатолога варто і в тому випадку, якщо «доросле кіно» — єдиний спосіб відчути задоволення і отримати оргазм.
В Україні результат діяльності порноакторів є кримінальним злочином. Це не та професія яку потрібно презентувати у форматі «Платформа можливостей». Університет міг запросити порноактрису і розповісти про всі ризики порноіндустрії у форматі лекції з експертами в цій темі для здорової комунікації та запобігання романтизації порно.
Наприклад, дослідження показує, що порнозірки мають вищий ризик смертності від передозування наркотиками та самогубств. Ці ризики можуть впливати на загальну тривалість життя, наприклад, в одному з досліджень середня тривалість життя порноакторів близько 37 років. Порноактори мають підвищений рівень психологічного стресу та тривожності. Також відомо, що порноактори стають жертвами сексуального насилля та збочень.
Оскільки порнографія впливає на мозок, особливо дитячий, було б наївно думати, що порноіндустрія не матиме наслідків. Говорячи зі студентами про секс за гроші на камеру варто розуміти, що це передусім негативний досвід з великими наслідками і сьогодні відомо про безліч легальних способів заробляти без шкоди для фізичного та психічного здоров'я.
Всеосвіта не толерує популяризацію порно серед студентів та засуджує подібні ініціативи.
Використані джерела: theconversation.com, ncbi.nlm.nih.gov, health.nv.ua/ukr, psychologytoday.com, fightthenewdrug.org.
Головна редакторка:
Литвиненко Леся Анатоліївна