«за 1 рік значних змін в українськомовному середовищі для дітей в Києві не відбулось», — як в столиці покращують україномовне середовище

Нещодавно засновник «Спільномови» Andriy Kovalyov опублікував допис, у якому презентував дані дослідження на 43 дітях з 3 різних шкіл. В дописі йшлося, що діти в перших класах київських шкіл не розуміють в середньому 40% від всього почутого на уроках. Ковальов також доповнив, що цим дописом «Ми НІКОГО НІ В ЧОМУ не звинувачуємо. Ні дітей, ні батьків, ні заклади освіти. Якщо ви ще раз подивитесь на графіки, ви побачите кореляції між змінними та те, що в середньому діти не розуміють 38-40% від прочитаної в комфортному темпі для дитини короткої історії та обговорення з нашим підготовленим до цих вимірювань модератором...».

Оскільки допис про це дослідження набув публічного розголосу, Андрій Ковальов доповнив його новою інформацію пояснивши, чому вони роблять це дослідження та чого хочуть досягти.

Далі пряма мова.

Я заснував проєкт «Спільномова» у 2021 році і весь цей час роботу модераторів, аналітиків, дослідників оплачую лише виключно зі своїх власних коштів. У нас ніколи не було жодної грантової гривні чи долара.

Ми почали робити цей проєкт, щоб реально змінювати мовне середовище в Києві та робити його більш україномовним. Ми прочитали та проаналізували більше 100 наукових статей західних дослідників на теми білінгвізму, мовленнєвого розвитку, соціолінгвістики і т.д. Ми детально вивчили аналогічні інструменти вимірювання language development в інших країнах. Ми розробили, протестували і впроваджуємо власний аналітичний продукт і робимо це на високому аналітичному рівні. Ми реально покращуємо українське мовне середовище в тих закладах освіти, де проводимо вимірювання, ці методики дуже позитивно сприймаються садочками, школами, педагогами та батьками дітей.

Весь цей проєкт почався з того факту, що мій 3-річний син Матвій в 2021 в київському садку на Позняках був одним з 2 україномовних дітей з 12 в групі і йому не було з ким комунікувати своєю рідною мовою. З цією проблемою стикаються десятки тисяч батьків в Києві щоденно, однак ми почали не бідкатись, а системно досліджувати цю проблему та розробляти інструменти вимірювання мовлення. Ми провели такі вимірювання в садку мого Матвія і зараз там 80% батьків перейшли на українську зі своїми дітьми. Якщо ви прочитаєте мої дописи за 2021, 2022, 2023 роки ви побачите нашу системну, аналітичну та відкриту комунікацію на тему недостатності українськомовного середовища в закладах освіти Києва.  

___ Щодо вибірки ___

Висновок про 85% дітей в старших групах садочків, які не володіють українською на достатньому рівні (тобто називають українською 33% або менше зображень повсякденних предметів, явищ та дієслів) ми робимо на основі накопиченої вибірки 220 дітей (похибка 6.6%) у 8 закладах освіти Києва.

При цьому ми вимірюємо не лише перше слово як дитина називає зображення. Якщо дитина на зображення, наприклад, стелі каже першим слово "паталок", то з цього ми робимо висновок, що цей об'єкт асоціюється у дитини домінантно саме з цією лексемою, а не з лексемою "стеля". Після цього наш модератор ставить уточнююче питання: "Можливо ти знаєш ще як по іншому це називається?". Якщо дитина не пропонує інших варіантів, модератор робить невелику підказку: "Можливо ти знаєш таке слово як сте...?" і не каже всього слова, але говорить його початок. Дитина може доповнити підказку, або не зрозуміти про що йдеться.

Також після називання зображення, модератор обговорює з дитиною: "Як ти думаєш для чого це потрібно?", "Що можна з цим робити?" і т.д. Таким чином ми отримуємо відповіді на відкриті питання, де дитина дає розлогі відповіді своєю домінантною лексикою, модератор при цьому не робить жодних виправлень, навпаки всіляко підтримує розмову, жартує, коли це доречно і т.д.

Таким чином ми отримуємо аудіо-запис з великим масивом інформації:

1) % активний словниковий запас українською

2) % пасивний словниковий запас українською

3) % незнайомі слова

4) середня довжина висловлювань у вільному мовленні

5) % українських слів у потоці мовлення

6) % питомо-українських слів у потоці мовлення

і так далі

Всі ці метрики ми потім обраховуємо за розробленими нами алгоритмами аналізу аудіо-потоку мовлення і враховуємо в аналізі.

Цей результат (85% дітей що не володіють українською на достатньому рівні) є відтворюваним на нових вибірках в нових садках, які зараз додаються до вимірювань незалежно від району Києва та типу закладу (комунальний, приватний). Ми повторювано отримуємо схожий розподіл дітей за цією метрикою в нових садочках.

Нормативних значень для різних вікових груп до нас ніхто за 30 років незалежності не розробив, тому ми самі цим проєктом і розробляємо/тестуємо методики і створюємо нормативні/очікувані значення.

Ми розуміємо, що діти, які зараз в 1 класі 2022—2023 року були в старших групах садків і показали нам ті 85% неволодіння українською, в яких ми статистично впевнені. Томи ми беремо на себе сміливість говорити з високою імовірністю, що наші попередні результати в 1 класах шкіл будуть статистично також валідним, оскільки за 1 рік значних змін в українськомовному середовищі для дітей в Києві не відбулось. ...

Стаття за 24 квітня: ШОК! Діти не розуміють 40% від почутого на уроках.