Яким має бути статус російської мови в Україні?

Упродовж 17—23 лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». За його результатами, ставлення до статусу російської мови після широкомасштабного вторгнення росії до України зазнало значних змін. Так, різко зросла (у всіх регіонах) частка тих, хто вважав, що російську мову взагалі не варто вивчати в школах. У 2019 році таких було лише 8%, у 2023 році — вже 52%.

Відомо, що з 1990 року КМІС у різних формулюваннях цікавився, а яким має бути, на думку українців, статус російської мови в Україні. Одне із запитань аналітики ставили в 1997, 2013, 2015 роках і повторно — у 2024 році. Фахівці простежили динаміку ставлення українців до мовного питання з умовно 1990-х років до періоду до Революції Гідності, періоду після, а також періоду після повномасштабного вторгнення. Для кожного року дані охоплюють всю територію, яку на той момент контролював Уряд України. Це, певна річ, впливає на динаміку дослідження. Тому що у 2015 і 2023 роках непідконтрольні території були тими, де до цього було і більше тих, хто хотів надання російській мові офіційного статусу. Аналітики просили респондентів відповісти на запитання «Як ви вважаєте, якою повинна бути державна політика стосовно російської мови в Україні? Російську мову — ...», і обрати один з трьох варіантів:

1. потрібно усунути з офіційного спілкування у всій Україні;

2. потрібно зробити другою офіційною мовою лише в тих областях, більшість населення яких цього бажає;

3. потрібно зробити другою державною мовою в Україні.

У 2024 році респондентам, які обрали варіант №2, додатково ставили запитання «Ви підтримуєте чи не підтримуєте, щоб російську мову зробили офіційною у саме вашій області?». Важливо підкреслити, що ми працівники КМІС запитували громадян про російську мову у сфері офіційного спілкування і не запитували про її повсякденне побутове використання.

Дослідження КМІС за лютий 2024 року

У 1997 році близько 18% виступали за усунення з офіційного спілкування російської мови. Водночас 36% вважали, що російська мова має бути офіційною в регіонах, де більшість цього бажають, а 39% вважали, що її взагалі варто зробити другою державною в країні. До 2013 року частка тих, хто виступав за усунення з офіційного спілкування, практично не змінилася — 19%. При цьому стало значно менше тих, хто виступав за державний статус російської мови (28%). Натомість до 47% зросла частка громадян, хто підтримував варіант, коли російська мова мала б стати офіційною лише в регіонах, де більшість цього бажає.

Після Революції Гідності, у 2015 році, стало ще менше тих, хто виступав за державний статус російської мови (19%), і ще трохи зросла частка тих, хто підтримував офіційний статус в окремих регіонах, де більшість цього бажає — до 52%. Частка тих, хто виступав за усунення з офіційної сфери лишалася майже такою ж, як і до Революції — 21%. Зрештою, після повномасштабного вторгнення, станом на лютий 2024 року, переважна більшість українців — 66% вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.

Серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% при цьому проти того, щоб російська мова набула статусу офіційної в їхньому регіоні. Хотіли б, щоб стала офіційною в їх регіоні — 7%, ще 1% не визначилися зі своєю позицією. Таким чином, станом на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% громадян або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.

У матеріалі було використано інформацію з дослідження Київського міжнародного інституту соціології.