Опішнянське гончарство — все у цьому світі починається з глини

Сьогодні, 6 березня, відзначаємо 114 років від дня народження Явдохи Пошивайло — провідної української народної малювальниці XX століття, фундаторки першого в Україні приватного музею гончарства. Світлий образ талановитої мисткині й досі живе в серцях людей, які знали та захоплювалися її талантом.

Я хочу сказати про наше прекрасне Опішне. В нас в Опішньому золоті майстри, гончарі, кравці, в нас на весь світ усі люди. Наше Опішне славилося завжди садками, людьми робочими, талантами, — ці прості, але сповнені теплом слова, належать відомій гончарці-малювальниці та демонструють, як сильно жінка любила свій край.

Куманці. Роботи Явдохи Пошивайло — світлина сайту Меморіального музею-садиби родини Пошивайлів

За визнанням мистецтвознавців, вона була малювальницею від Бога. Разом зі своїм чоловіком — спадковим гончарем — Гаврилом Пошивайлом, продемонстрували справжній взірець відданості гончарству. Тому й не дивно, що домашній Музей гончарства став провісником Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Я лишилась сиротою. Батьків я не знаю: люди забрали і в людей я росла, і вчилась малювати. Тоді я вивчилась і пішла по кустарях — в Горілея малювала, в Пругла Макара і в інших, — розповідала про свій складний життєвий шлях майстриня.

У 18 років вона вийшла заміж за Гаврила Пошивайла, який мав великий хист до гончарної справи. Неначе сама доля їх звела разом — жінка, яка полюбляла малювати, почала оздоблювати твори свого чоловіка декоративними композиціями. Це була одна з найславетніших гончарських родин в Україні. Разом вони прожили довге подружнє життя та щодень працювали пліч-о-пліч. Творчий тандем Явдохи та Гаврила став дуже плідним, адже разом вони створили безліч керамічних шедеврів опішнянської культури.

Світлина Меморіального музею-садиби родини ПошивайлівТворче подружжя

На початку 1930-х років українське ремісництво зазнавало репресій, адже простих селян радянське керівництво примушувало працювати виключно у колгоспах, тому на творчість здібним людям просто не вистачало часу. Через ці поневіряння Гаврило і Явдоха Пошивайло покинули рідне містечко і виїхали до Харкова, щоб якось продовжити творчу діяльність. Пізніше в Опішні запрацював завод «Художніх керамік», і подружжя вирішило все ж таки повернутись додому. Вони влаштувалися на роботу і сумлінно виконували «зазначений план», який встановлював завод. Тоді існували досить великі трудові норми, які повинен був виконати кожен гончар, і лише вдома, після роботи, Гаврило та Явдоха творили свої неповторні глечики, посуд, іграшки.

Меморіальний музей-садиба родини Пошивайлів

Трудівниця Явдоха Данилівна Пошивайло була ідейною натхненницею створення Музею гончарства в Опішному. Саме завдяки її зусиллям та небайдужим ентузіастам, вдалося зібрати велику колекцію місцевих гончарських творів. Вже у 1970-х роках виник перший в УРСР приватний музей гончарства. Згодом на честь подружжя Пошивайлів в Опішному назвали вулицю. Явдоха і Гаврило виростили трьох синів. Діти та онуки свого часу теж продовжили сімейне ремесло та знайшли власний творчий шлях у царині гончарства.

Світлина з сайту Меморіального музею-садиби родини Пошивайлів

Опішнянська кераміка — це традиційна українська кераміка зі смт Опішня на Полтавщині, одного з найбільших осередків виробництва гончарної кераміки в Україні. Вона є об’єктом нематеріальної культурної спадщини України.

Явдоха Пошивайло за роботою

Згідно з археологічними знахідками, виявленими на околицях Опішні, територія селища була заселена ще у добу неоліту. Саме тоді набуває широке використання керамічного посуду. Розвиток відродженого промислу веде свій початок з кінця 19 століття, коли більшість населення Опішні займалося виробництвом своєрідних декоративних глеків. В наш час основу опішненської мальовки складають елементи, стилізовані за мотивами природи: гілочки з квітами, бутонами, виноградом і ягодами, доповнені листям, завитками, колосками, лапками тощо. Самобутнє світосприйняття місцевих майстринь наповнило традицію оригінальними образами рослин, птахів, риб. У багатстві сюжетів і соковитих орнаментальних композиціях відчувається розмай приворсклянського простору, гармонія зелені й живої природи. 

Сучасні опішнянські керамічні вироби зберегли багате різноманіття форм, серед яких, поряд з традиційними національними, з'явився ряд нових — вази, декоративні блюда тощо. Не дивно, що наша українська земля завжди славилася непересічними талантами. Їхню енергію ніщо не могло втримати — ні заборони, ні суцільні репресії з боку влади, ні тяжка доля. Пишаймося неймовірними українцями та українками. Однією з них була і назавжди лишається видатна майстриня — Явдоха Пошивайло.

У матеріалі було використано інформацію з сайту Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів.