Вчителювання має багато невідомих для широкого загалу проблем.
(Нещодавно я вже писав про проблему «немає коли сходити в туалет» та її згубні наслідки для здоров’я педагогів).
Усі знають, що зараз починається сезон вірусних захворювань, уберегтися від яких у вчителів немає жодних шансів. Адже вони постійно перебувають у місцях масового скупчення людей.
Але є ще одна проблема, не менш серйозна — це постійне шумове забруднення, в якому ми змушені працювати щодня.
Робота вчителя — це безперервне випробування для нервової системи, яка перебуває в стані натягнутої струни.
Сказати, що органи чуття перевантажені — це не сказати нічого. Слово «надмірно» навіть близько не описує цей стан. Твій мозок буквально закипає. Навіть якщо в класі в цей момент не надто гучно, твій розум усе одно напружений, адже ти мусиш контролювати навчальне середовище та дбати про безпеку трьох десятків дітей.
Уявіть чергування на перерві в школі, де навчаються сотні учнів. Ти чуєш, як хтось бігає, хтось верещить, хтось гупає м’ячем по підлозі... У замкненому просторі коридорів це звучить, наче гуркіт грому. А ще додайте сюди огидний різкий дзвінок на урок, звуки пожежної сигналізації, пляшки з водою, які щохвилини з гуркотом падають на підлогу, і фізіологічні звуки на кшталт кашлю чи, вибачте, пукання.
Ми вже настільки звикли до цього акустичного тераріуму, що навіть не замислюємося, наскільки руйнівним він є для психіки. З часом більша частина колег неминуче стикається з сенсорними труднощами та розладом слухового сприйняття.
Що робити з шумом у школі?!
Нам потрібні реалістичні стратегії та щоденні практики, щоб зменшити шумове забруднення в закладах освіти. Встановлення жорстких обмежень щодо шуму в класі та в коридорі навіть під час активних чи ігрових занять — це єдиний спосіб захистити нервову систему.
Коли ми чітко розділяємо «звуки навчання» та неконтрольоване «шумове забруднення», то створюємо нормальні умови для ефективного вчителювання. Це допомагає запобігти неврологічній втомі та когнітивному перевантаженню.

Якщо дитина чи вчитель перебувають в умовах постійного шумового забруднення, базовий рівень піраміди навчання руйнується, мозок «закипає» на етапі обробки інформації, і жодне ефективне академічне навчання на вершині піраміди стає просто неможливим.
На жаль, у нас на це ніхто не звертає уваги. Тому старша колега відверто радить молоді: «Йдіть зі школи якнайшвидше, бо ця робота позбавить вас сім'ї, друзів, фінансової стабільності та психічного здоров'я. Йдіть і знайдіть собі іншу сферу діяльності».
Отакі тепер кар’єрні радники, малята.
Як і є успішні практики запобігання надмірному шуму у школах?!
Є два напрямки вирішення цієї проблеми: поведінкові рутини (керування дітьми) та архітектурно-побутові дрібниці (керування простором).
5 дієвих практик, які допомагають приборкати галас у класі:
Візуалізація шуму.
Використовуйте інтерактивні додатки-шумоміри на дошці (Bouncy Balls). Діти фізично бачать, як підстрибують кульки від їхнього крику, і миттєво вчаться саморегуляції.

Побутове звукопоглинання.
Одягніть розрізані тенісні м'ячики на ніжки стільців та парт. Це назавжди прибере огидний скрегіт меблів по підлозі. Наклейте м'які підкладки на дно дитячих пляшок для води, щоб вони не гупали при падінні.
Метод «Слово на дошці».
Напишіть на початку уроку слово ШУМ. Якщо клас зривається на галас, мовчки витирайте по одній літері. Якщо до кінця уроку слово зникне — клас отримує чіткі, заздалегідь обумовлені наслідки (наприклад, додаткове письмове завдання).
Невербальні сигнали тиші.
Забудьте про вигуки «Тихіше!», які лише додають децибелів. Використовуйте правило піднятої руки (коли один піднімає, інші мовчки повторюють) або короткий чистий звук настільного дзвіночка.
Акустичні фільтри для вчителя.


Захищайте свої вуха за допомогою спеціальних берушей з фільтрами (наприклад, Loop Engage). Вони зрізають фоновий гул і вереск на 16 децибел, але дозволяють вам чітко чути відповіді дітей. Ціна - 2 150 ₴
Читайте «20 інструментів для заспокоєння галасливого класу» https://creditsforteachers.com/20-tools-to-calm-a-noisy-classroom/
З коментарів:
• Так! А потім, після 8 годин щоденної надмірної стимуляції, я приходжу додому вкрай виснажена і просто хочу мовчки дивитися на стіну… Мені потрібна щонайменше година після школи, щоб просто видихнути все це.
• Ось чому я так люблю повертатися додому, у свій тихий сільський будинок, де:
Тиша навкруги
Сплять в росі луги
Тільки ти і я
І ясна зоря…
Освітній експерт:
Громовий Віктор