Довіра понад усе!

Довіра важлива, бо вона є основою всього іншого. Людське суспільство ґрунтується на довірі. Якщо ми її втратимо, все зруйнується.

Юваль Ноа Харарі

Створення і розвиток культури довіри - складний і тривалий процес, який визначається безліччю різноманітних факторів і передумов.

Так, коли здійснюється самооцінювання якості управлінського процесу важливо визначити індекс недовіри – довіри в педколективі закладу освіти.

Індекс недовіри – довіри в педагогічному колективі можна визначити за шкалою від -10 до +10.

Кеннет Ерроу назвав довіру «мастилом соціальної системи».

Цей аналіз дає можливість з’ясувати: чи не сиплемо ми на «підшипники» педагогічної системи школи "пісок" надлишкового контролю замість того, щоб використовувати мастило довіри?!

Мінусові значення з’являються у випадку наявності ознак існування атмосфери «гадюшника»: загальна закритість і знущання, підозрілість і недовіра, самодурсво і приниження...

Ніколи не працюйте з людьми, які вам не подобаються і яким ви не довіряєте.

Ервін Аксер

Довіра важлива для функціонування всього суспільства, але вона починається на індивідуальному рівні. Взаємодіючи з кимось, починайте з оптимістичної гіпотези щодо цієї людини. Якщо у вас немає доказів, що ця людина є поганим актором, не поспішайте з найгіршим тлумаченням її поведінки.

Довіра важлива як для особистого, так і для професійного зростання.

Головне у взаємодії - це довіра. Саме довіра дозволяє в унісон мислити, діяти й творити.

А от "зерно недовіри" все це може перетворити в пустелю.

Чи хочеш ти з цією недовірою йти по пустелі й далі? Однозначно ні. Хочеться наповнюватися живильною енергією.

Але кожен робить своє й отримує як наслідок чи пустелю, чи квітучий сад...

Юлія Сонцева

Якщо цього немає, прощавай, довіра. Прощавай реальність.

Вітаємо удавану реальність з постановочних фотозвітиків чи згенеровану штучним інтелектом псевдореальність. Через кілька десятиліть зустрінемося знову.

Величезна кількість досліджень(RAND, Annenberg, O’Leary та ін.) педагогічної реальності показують прості висновки щодо відносин довіри:

• Коли вчителями довіряють і вони почуваються в безпеці, вони самі пробують щось нове, впроваджують інновації з низу.

• Коли вчителі відчувають, що їх постійно оцінюють(контролюють, прокачують, намагаються на чомусь «підловити» тощо), вони змушені активно чи пасивно захищати себе.

Цю банальну істину наші традиційні системи управління освітою чомусь постійно пропускають.

У світі зачинених кімнат людина з ключем стає королем.

(фраза професора Моріарті із серіалу «Шерлок»).

У середовищах з високими ризиками та тотальним контролем:

• Вчителі мінімізують ризики.

• Творчість зменшується.

• Практика стає обережною.

• Навчання(ті чи інші заходи тощо) стає показовою дією на публіку, а не внутрішнім бажанням.

Але в середовищах, заснованих на довірі:

• Вчителі залюбки пробують нові стратегії

• Вони більше експериментують.

• Вони більш чесно аналізують реалії.

• Вони відкрито діляться як здобутками, так і прблемами.

• Вони швидше вдосконалюються.

Зростання — це не процес жорсткого дотримання правил. Люди професійно ростуть тільки в безпеці.

Тож переш за все слід створити навчальне середовище, засноване на довірі.

Що ваша школа (департамент освіти, МОН ТОЩО) можуть зробити вже сьогодні, щоб підвищити довіру до освітян?